Напрями активізації працездатних отримувачів соціальної допомоги

Abstract

UK: Визначено рівні, на яких має відбуватися активізація працездатних отримувачів соціальних допомог на ринку праці, враховуючи специфіку контингенту: переконання контингенту, економічне заохочення до працевлаштування, застосування примусових санкцій. Розкрито роль інформаційно-сугестивних методів переконання контингенту тривало непрацюючих працездатних отримувачів допомоги. Показано специфіку забезпечення зайнятості малозабезпеченого сільського населення. Визначено і проаналізовано механізми економічного заохочення. Розкрито важливість застосування примусових санкцій, які мають об'єктивний характер, коли м’які методи впливу (переконання, заохочення) на непрацюючих працездатних осіб не дають результатів. Доведено, що підвищення економічної активності працездатних осіб серед отримувачів соціальних допомог є одним із найбільш дієвих механізмів скорочення кола отримувачів допомог.

RU: Определены уровни, на которых должна происходить активизация трудоспособных получателей социальных пособий на рынке труда, учитывая специфику контингента: убеждение контингента, экономическое поощрение к трудоустройству, применение принудительных санкций. Раскрыта роль информационно-суггестивных методов убеждения контингента длительно неработающих трудоспособных получателей помощи. Показана специфика обеспечения занятости малообеспеченного сельского населения. Определены и проанализированы механизмы экономического поощрения. Раскрыта важность применения принудительных санкций, которые носят объективный характер, когда мягкие методы воздействия (убеждение, поощрение) на неработающих трудоспособных лиц не дают результатов. Доказано, что повышение экономической активности трудоспособных лиц среди получателей социальных пособий является одним из наиболее действенных механизмов сокращения круга получателей пособий.

EN: A serious reserve to increase the targeting of social assistance programs is to facilitate the removal of unemployed active working age recipients into the labour market. It is the spread of unemployment among active working age beneficiaries that is a major obstacle to improving the effectiveness of targeted social payments. Therefore, the main guideline for the development of employment services in developed countries is the principle of activation of the unemployed, which is based on the introduction of incentives for employment, providing better opportunities for finding a job and increasing the motivation to enter the labour market. The set of active measures for attracting the unemployed is a precautionary measure for the conservation of the contingent of passive recipients of benefits. In order to reduce the number of abusers among employed unofficially active working age beneficiaries, it is necessary to review the principles of the purpose of assistance. It is the spread of unemployment among active working age beneficiaries that is a major obstacle to improving the effectiveness of targeted social payments. The purpose of this article is to analyse methods for activating unemployed active working age persons among social assistance recipients. We have determined the levels at which the activation of unemployed active working age recipients of social assistance in the labour market should take place, taking into account the specific nature of the contingent: the belief of the contingent, economic incentives for employment, the application of compulsory sanctions. We have revealed the role of information-suggestive methods for persuading the contingent. The specifics of employment support for the rural poor are shown. The mechanisms of economic promotion have been identified and analyzed. The importance of imposing coercive sanctions, which are objective in nature, when the soft methods of influence (persuasion, encouragement) on unemployed unemployed active working age persons fail to produce results, is disclosed. It has been proved that increasing the economic activity of unemployed active working age persons among social assistance recipients is one of the most effective mechanisms for reducing the number of beneficiaries.