Expert trend identification of structural stability

Abstract

EN: Formulation of the problem. Luck of a unified concept, which identified integral criteria – structural stability of the static system, caused by the existing incompleteness of his formal representations, what justifies and initiate research of this system. Identification of the trend of structural stability. Quantification values of this function using two-digit logic, representing either the integrity of the structure of the object or its destruction is impossible, because it leads the task to conditionally correct. Relatively small changes, for example, of some technological parameter, changing structural stability of the identification object, what is not fixing by two-digit logic. In this connection, regularization of the named task is permissible through the use of an expert system that includes a specialized knowledge base. For the practical substantiation of the approach to determining structural stability, a metal was chosen (rolled from low carbon low alloy steel Ст3пс steel), whose reference points were assigned in the range of characteristics qualities limited by normative documents: ultimate strength  в = 370...490 MPa; yield strength  Т = 205...245 MPa; hardness  HRB = 62...70. Based on the analysis of the influence of synergistically interacting variables and the resulting equation, the trend of structural stability is determined. The significance of the work lies in establishing the trend of the structural stability of the object of identification, which allows predicting the values of the parameters that determine it. Conclusions and recommendations. An algorithm for determining the trend of parameters, according to which the structural stability of the object of identification is changed, is given: 1. Establishing his expert identification; 2. Determination of the working area of probabilistic assessments that establish the trend of structural stability and its quantification; 3. Establishing a trend of structural stability.

UK: Постановка проблеми: відсутність єдиної концепції, що ідентифікує інтегральний критерій,  структурна стійкість статичної системи, викликана існуючою неповнотою його формальних уявлень, що обґрунтовує та ініціює її пошук. Ідентифікація тренду структурної стійкості. Квантифікація значень цієї функції за допомогою двозначної логіки, що відображає або цілісність структури об'єкта, або її руйнування, неможлива, оскільки це зводить задачу до умовно коректних. Відносно невеликі зміни, наприклад, будь-якого технологічного параметра, змінюють структурну стійкість об'єкта ідентифікації, що не фіксується двозначною логікою. У зв'язку з цим, регуляризація названої задачі допустима шляхом застосування експертної системи, що включає спеціалізовану базу знань. Для практичного обґрунтування підходу визначення структурної стійкості вибирався метал (прокат із змаловуглецевої низьколегованої марки сталі Ст3пс), у якого реперні точки призначалися в діапазоні існування характеристик якості, обмежених нормативними документами: межа міцності  в = 370…490 МПа; межа плинності  Т = 205...245 МПа; твердість  HRB = 62...70. На підставі аналізу впливу синергетично взаємодіючих змінних та отриманого рівняння визначається тренд структурної стійкості. Значимість роботи полягає у встановленні тренду структурної стійкості об'єкта ідентифікації, що дозволяє прогнозувати значення параметрів, як її визначають. Висновки та рекомендації. Наводиться алгоритм визначення тренду параметрів, згідно з яким змінюється структурна стійкість об'єкта ідентифікації: 1) встановлення його експертної ідентифікації; 2) визначення робочої області імовірнісних оцінок, що встановлюють тренд структурної стійкості, та його квантифікація; 3) установлення тренду структурної стійкості.

RU: Постановка проблемы: отсутствие единой концепции, идентифицирующей интегральный критерий - структурная устойчивость статической системы, вызванная существующей неполнотой его формальных представлений, что обосновывает и инициирует ее поиск. Идентификация тренда структурной устойчивости. Квантификация значений этой функции с помощью двухзначной логики, отображающей либо целостность структуры объекта, либо ее разрушение, невозможна, поскольку это приводит задачу к условно корректным. Относительно небольшие изменения, например, какого-либо технологического параметра, изменяют структурную устойчивость объекта идентификации, не фиксируемую двухзначной логикой. В этой связи регуляризация названной задачи допустима путём применения экспертной системы, включающей специализированную базу знаний. Для практического обоснования подхода определения структурной устойчивости выбирался металл (прокат из малоуглеродистой низколегированной марки стали Ст3пс), у которого реперные точки назначались в диапазоне существования характеристик качества, ограниченных нормативными документами: предел прочности  в = 370…490 МПа; предел текучести  Т = 205…245 МПа; твердость  HRB = 62…70. На основании анализа влияния синергетически взаимодействующих переменных и полученного уравнения определяется тренд структурной устойчивости. Значимость работы заключается в установлении тренда структурной устойчивости объекта идентификации, позволяющего прогнозировать значения параметров, ее определяющих. Выводы и рекомендации. Приводится алгоритм определения тренда параметров, согласно которому изменяется структурная устойчивость объекта идентификации: 1) установление его экспертной идентификации; 2) определение рабочей области вероятностных оценок, устанавливающих тренд структурной устойчивости, и его квантификация; 3) установление тренда структурной устойчивости.