Адаптація європейських стандартів згуртованості та роль громадянського суспільства в реформуванні регіонів України

Abstract

UK: У статті здійснено комплексний аналіз механізмів адаптації європейських моделей політики згуртованості до сучасних українських реалій. Розглянуто досвід Польщі та країн Балтії у контексті децентралізації управління структурними фондами та цифровізації державних послуг. Визначено стратегічні пріоритети державної політики, спрямовані на нівелювання міжрегіональних диспропорцій та подолання наслідків збройної агресії через перехід до моделі сталого розвитку. Особливу увагу приділено принципу субсидіарності та багаторівневому врядуванню як інструментам збереження керованості державою в умовах кризи. Обґрунтовано роль демократичної участі громадян як критичного чинника легітимізації реформ. Доведено, що залучення мешканців через бюджети участі та е-демократію сприяє формуванню відповідального стейкхолдера територіального розвитку. Запропоновано концепцію людиноцентричного відновлення, що базується на синергії інституційних стандартів ЄС та високої соціальної активності громад.

EN: In the context of Ukraine’s acquisition of the status of a candidate for membership in the European Union, the transformation of regional policy on the basis of cohesion acquires special importance. The relevance of the topic is due to the need to overcome deep interregional disparities, exacerbated by the consequences of armed aggression, and the need to implement European standards of governance in national practice. The purpose of the article is to provide theoretical justification and develop practical recommendations for adapting European models of cohesion policy to Ukrainian realities, with an emphasis on strategic planning and the role of civil society in the processes of territorial renewal. In the process of preparing the article, a set of scientific methods was used: a systemic approach allowed us to consider cohesion policy as a holistic structure of interconnected institutions and social groups; comparative analysis was used to compare the experience of Poland and the Baltic countries in managing structural funds; the induction method contributed to the generalization of local practices of participation to the level of national strategies; predictive modeling was used to determine the prospects for sustainable development of regions. The specifics of adapting the European principle of subsidiarity to martial law conditions have been studied, which requires a balance between decentralization of resources and preservation of vertical control by the state. It has been established that Poland’s experience in combining infrastructure and social projects is the most relevant for the Ukrainian reconstruction model. It has been proven that the digitalization of administrative services is a key tool for overcoming the territorial isolation of remote communities. It has been found that the effectiveness of reforms directly depends on the level of citizen involvement, where e-democracy tools and participatory budgets transform residents into responsible stakeholders of development, increasing the legitimacy of government decisions. The results of the study can be used by state authorities and local governments when developing regional development strategies and post-war reconstruction programs. The formulated recommendations for strengthening social capital through public consultation mechanisms will contribute to increasing the transparency of the use of international assistance and strengthening national unity in the context of integration into the common space of the European Union.