Кількісні і якісні особливості взаємодії архітектурних та містобудівних аспектів трансформації селітебних територій міста

Abstract

UK: Станом на 2025 рік в Україні, у тому числі в Дніпрі, не проводилися дослідження кількісних та якісних особливостей взаємодії архітектурних та містобудівних аспектів трансформації селищних територій міст. Хоча проблема ця назріла давно: протягом лише кількох минулих років стрімко змінювалася економічна та соціально-демографічна ситуація, військово-політичні обставини та інженерно-технічні можливості, природно-кліматичні умови та психофізіологічні властивості людини. Кожен із перелічених факторів різною мірою впливав і впливає на функціонально-планувальну та об'ємно-просторову структуру селітебних територій. Колишні моделі розуміння суті селітебних територій міста потрібно переглядати і з ще однієї причини ‒ причини генерації нових наукових знань про фізичну реальність не тільки в рамках уже існуючих методик роботи з містом, а й у рамках принципово нових досягнень у галузі знань, які вказують на головне: теорію та практику архітектури та містобудування треба наповнювати новими методами обліку новостворених властивостей середовища. Склад проектних документів – змінювати, у тому числі доповнювати їх новою інформацією, яка має як якісні, так і кількісні характеристики. Назріла потреба розкрити цю проблему та показати, які кількісні та якісні особливості взаємодії архітектурних та містобудівних аспектів трансформації селітебних територій міста потрібно враховувати у терії та практиці архітектури та містобудування. Мета статті – розкрити кількісні і якісні особливості взаємодії архітектурних та містобудівних аспектів трансформації селитебних територій міста для їх подальшого використання в теорії та практиці архітектурно-містобудівного проектування.

EN: As of 2025, in Ukraine, including in Dnipro, no studies have been conducted on the quantitative and qualitative features of the interaction of architectural and urban planning aspects of the transformation of residential areas of cities. Although this problem has been brewing for a long time: over the course of just a few years, the economic and socio-demographic situation, military-political circumstances and engineering and technical capabilities, natural and climatic conditions and psychophysiological properties of man have changed rapidly. Each of the listed factors has influenced and influences to varying degrees the functional-planning and spatial-volume structure of residential areas. Previous models of understanding the essence of the city's residential areas need to be revised for another reason - the reason for generating new scientific knowledge about physical reality not only within the framework of existing methods of working with the city, but also within the framework of fundamentally new achievements in the field of knowledge that point to the main thing: the theory and practice of architecture and urban planning must be filled with new methods of accounting for newly discovered properties of the environment. The composition of design documents must be changed, including supplementing them with new information that has both quantitative and quantitative characteristics. There is a need to uncover this problem. The purpose of the article reveal the simple and clear features of the interaction between architectural and place-based aspects of the transformation of residential areas for their further development in theory and practice architectural and place-based design.