Самоменеджмент як засіб боротьби з прокрастинацією в професійному житті менеджерів

Abstract

UK: Стаття присвячена комплексному дослідженню самоменеджменту як одному із дієвих інструментів боротьби з прокрастинацією в професійному житті менеджерів, що є надзвичайно актуальним у контексті сучасного динамічного та перевантаженого інформацією ділового середовища. Прокрастинація розглядається авторами як форма саморегуляторної недостатності, що характеризується свідомим відкладанням виконання завдань, незважаючи на усвідомлення їх негативних наслідків, і пов’язана з такими психологічними факторами, як нудьга, низька самооцінка, страх невдача, перфекціонізм, соціальна тривожність та відволікання. Визначені фактори кожен окремо або у своїй сукупності здатні призвести до зниження продуктивності, підвищення рівня стресу, а також погіршення фізичного й ментального здоров’я менеджерів. В статті проведено ретроспективний аналіз розвитку поняття прокрастинації – від філософських концепцій акразії до сучасних психологічних моделей, зокрема теорії тимчасової мотивації, що дало можливість узагальнити ключові етапи наукового осмислення даного явища. Проведений авторами порівняльний аналіз таких понять, як: зволікання, розслаблення, лінь та прокрастинація, дав можливість чітко визначити їх відмінності та підкреслити деструктивний характер прокрастинації як внутрішнього саботажу. В статті запропоновано практичні навички управління часом, зокрема розбиття складних завдань на менші етапи, встановлення реалістичних цілей, використання продуктивної мотивації, активну залученість у робочі процеси та уникнення непродуктивних методів планування, використання яких в кінцевому підсумку забезпечить вчасне виконання завдань та зниженню рівня тривожності. Особливу увагу приділено ролі самопізнання у визначенні причин прокрастинації для їх ефективного подолання.

EN: The article presents a comprehensive investigation of self-management as a pivotal tool for addressing procrastination in the professional lives of managers, a topic of significant relevance in today's fast-paced, informationsaturated business environment. Procrastination is conceptualized as a form of self-regulatory failure, characterized by the intentional postponement of tasks despite awareness of potential negative outcomes. The authors identify key psychological factors contributing to procrastination, including boredom, low self-esteem, fear of failure, perfectionism, social anxiety, and susceptibility to distractions. These factors, whether acting individually or in combination, can significantly impair productivity, elevate stress levels, and adversely affect managers' physical and mental well-being, potentially leading to chronic health issues and diminished professional performance. The study underscores the detrimental impact of procrastination not only on individual task execution but also on team project outcomes and organizational reputation. The research provides a detailed retrospective analysis of the evolution of the procrastination concept, tracing its origins from the philosophical notion of akrasia – as discussed by ancient Greek philosophers like Socrates and Aristotle – to modern psychological frameworks, notably P. Steel’s temporal motivation theory. This historical overview synthesizes critical milestones in understanding procrastination, from its early mentions in 16th-century dictionaries to the development of diagnostic tools and classifications in the late 20th century. A comparative analysis of related concepts – hesitation, relaxation, laziness, and procrastination – clarifies their distinct characteristics, highlighting procrastination’s unique nature as a self-sabotaging behavior that differentiates it from mere lack of effort or intentional rest. To address procrastination, the article proposes practical self-management techniques, such as breaking complex tasks into manageable stages, setting realistic and achievable goals, leveraging productive motivation rooted in personal fulfillment, and fostering active engagement in work processes. These methods aim to counteract counterproductive planning approaches that exacerbate anxiety and perpetuate procrastination. A significant emphasis is placed on the role of self-awareness in identifying the root causes of procrastination, enabling managers to develop tailored strategies for overcoming it. The study also explores the broader implications of procrastination, including its links to increased stress, mental health challenges, and organizational inefficiencies.