Економічні механізми державного регулювання розвитку ринку електротранспорту: міжнародний досвід та перспективи для України

Abstract

UK: У статті систематизовано економічні механізми державного регулювання розвитку ринку електротранспорту на основі компаративного аналізу чотирьох європейських країн за 2023-2024 рр. Здійснено панельне економетричне моделювання з фіксованими ефектами на даних 2018-2024 рр. для Норвегії, Німеччини, Нідерландів та Польщі, що підтвердило статистично значущий позитивний вплив щільності зарядної інфраструктури на частку електромобілів в автопарку (β=0,0112, p<0,001). Розроблено типологію механізмів регулювання: фінансові (субсидії, податкові пільги, зелене фінансування), регуляторні (стандарти викидів, мандати на виробництво), інфраструктурні (розбудова зарядних мереж), інформаційні (підвищення обізнаності). Виявлено, що фінансові механізми критичні на ранніх стадіях розвитку ринку, проте раптове припинення підтримки призводить до регресу, як показав німецький кейс зі зниженням частки з 18,4% до 13,5% після припинення Umweltbonus. Обґрунтовано диференційований підхід для України з пріоритетом малобюджетних інструментів: звільнення від мита/ПДВ, диференційований транспортний податок, квоти на зарядки у новобудовах, переваги у міському трафіку. У середньостроковій перспективі рекомендовано створення спеціалізованого фонду та таргетовані субсидії для громадського транспорту, у довгостроковій - інтеграцію у європейську систему регулювання.

EN: The article systematizes economic mechanisms of state regulation of electric vehicle market development based on comparative analysis of four European countries for 2023-2024. Panel econometric modeling with fixed effects on 2018- 2024 data for Norway, Germany, Netherlands, and Poland confirmed statistically significant positive impact of charging infrastructure density on EV share in vehicle fleet (β=0.0112, p<0.001). A typology of regulation mechanisms was developed: financial (subsidies, tax incentives, green financing), regulatory (emission standards, production mandates), infrastructural (charging network development), and informational (awareness raising). The study reveals that financial mechanisms are critical at early market stages, but abrupt termination of support leads to regression, as demonstrated by German case with share decline from 18.4% to 13.5% after Umweltbonus cancellation. Norway's model shows that after reaching critical penetration of ~80%, market gains sufficient momentum for continued growth even with reduced state support. Netherlands demonstrate balanced development combining dense infrastructure (1,050 stations per 100k population) with diversified financial incentives for different segments. Poland represents low-budget approach relevant for transition economies, achieving infrastructure growth despite limited subsidies. For Ukraine, differentiated approach is substantiated prioritizing low-budget instruments in short term: import duty and VAT exemption, differentiated vehicle tax under bonus-malus model, mandatory charging quotas in new buildings, urban traffic privileges for EVs. Mediumterm recommendations include specialized electromobility fund and targeted subsidies for public transport, long-term - integration into European regulatory system. The research demonstrates critical importance of parallel development of charging networks and consumer incentives, policy predictability and gradual adjustments to avoid market disruption, comprehensive system of mechanisms rather than reliance on single instrument.