Рансформація факторів впливу на економічну безпеку: сучасні тенденції та управлінські пріоритети

Abstract

UK: Економічна безпека держави у XXI столітті зазнає суттєвої трансформації під впливом глобаліза ційних, геополітичних, технологічних, екологічних та соціально-демографічних чинників. Стаття при свячена дослідженню сучасних тенденцій у трактуванні факторів економічної безпеки та управлінських підходах до її забезпечення. Показано перехід від традиційної орієнтації на макрофінансові показники до ба- гатовимірної концепції, що охоплює цифрову та енергетичну стійкість, розвиток людського капіталу та інституційну резилієнтність. Виявлено ключові виклики: зростання залежності від глобальних ланцюгів постачання, кіберзагрози, дефіцит критичних ресурсів, демографічні зміни та воєнні ризики. Узагальнено трансформацію механізмів економічної безпеки – від реактивного управління до превентивних стратегій, заснованих на ризик-орієнтованому прогнозуванні, цифровій аналітиці та міжнародному партнерстві.

EN: Economic security has become one of the central categories of modern economic thought and practice. It reflects not only the ability of national economies to withstand crises but also their long-term capacity to remain resilient, innovative, and competitive under turbulent conditions. In today’s global environment, economic security cannot be reduced to a single dimension such as fiscal stability or low inflation; rather, it must be understood as a comprehensive framework encompassing technological development, environmental sustainability, institutional effectiveness, energy diversification, and human capital formation. The article argues that globalization, once regarded as a driver of prosperity, now reveals fragmentation and vulnerability: supply chains are disrupted, trade is constrained by geopolitical factors, and interdependence generates both benefits and systemic risks. Against this backdrop, economic security can be defined as the ability to anticipate threats, adapt to uncertainty, and pursue sustainable development goals. A growing challenge is the digital transformation of economies. The spread of artificial intelligence, cloud technologies, and digital financial systems creates new opportunities but also heightens cyber threats, data breaches, and risks to digital sovereignty. Another pressing issue is climate change and the energy transition. Countries are compelled to redesign industrial policies, secure access to critical raw materials, and integrate renewable energy to reduce vulnerability to external shocks. Demographic shifts and brain drain further complicate the situation, requiring flexible labor market policies, investment in education, and incentives for innovation. The article emphasizes that effective economic security cannot exist without strong institutions capable of risk monitoring, transparent regulation, and cooperation with international partners. For countries exposed to systemic shocks, including Ukraine, economic security functions both as a survival mechanism and as a geopolitical asset, enabling reconstruction, integration into regional structures, and alignment with sustainable development paradigms. Thus, the concept evolves into a strategic category that unites resilience, adaptability, inclusiveness, and sustainability in a holistic framework.