Трансформація підходів до комплексного аналізу стану та перспектив сталого відновлення інфраструктури України

Abstract

UK: У статті запропоновано уніфікований підхід до комплексної оцінки стану та перспектив сталого відновлення інфраструктури України в умовах широкомасштабної війни. Дослідження спирається на офіційні статистичні джерела та структуроване експертне опитування. Розроблено комплексний алгоритм оцінювання KPI для виявлення ефективності відбудови та масштабу й структури ушкоджень у ключових секторах інфраструктури. Запропоновано практичні інструменти: цифрова платформа моніторингу ушкоджень, розвиток державно-приватного партнерства, гармонізація нормативів з ЄС, незалежний аудит і відкриті дашборди. Емпіричні результати вказують на диференційовану потребу глибокої реконструкції окремих критичних активів та доцільність поетапного ремонту й модернізації інших об’єктів. Рекомендації охоплюють нагальне впровадження цифрових інструментів для пріоритизації проєктів, середньострокову законодавчо-фінансову адаптацію і довгострокову інституціоналізацію моніторингу, освіти та незалежної експертизи. Запропонований підхід має на меті знизити інвестиційні ризики і перетворити відновлення на можливість структурної модернізації та підвищення конкурентоспроможності економіки України.

EN: This paper aims to develop and demonstrate a practical, policy-oriented framework for prioritizing and managing the sustainable recovery of critical infrastructure in a country affected by large-scale armed conflict. The relevance of the study lies in the urgent need to reconcile rapid reconstruction with long-term resilience, climate considerations and fiscal sustainability while ensuring equitable social outcomes. The main research objectives are to define a transparent set of composite performance indicators, to design a replicable procedure for collecting and processing heterogeneous damage and functional data, and to propose operational decision rules for sequencing interventions under constrained budgets and time horizons. The methodology combines spatial analysis and asset-level mapping with quantitative normalization of indicator values, multi-criteria weighting that blends stakeholder preferences with system stability criteria, and an iterative ranking algorithm that produces prioritized intervention portfolios. Data processing and sensitivity analysis are used to assess robustness of ranks under alternative weight scenarios and uncertainty in damage estimates. Results demonstrate that the proposed approach yields clear, actionable priority lists that balance urgency, economic impact and social inclusion; it identifies categories of assets that benefit most from deep reconstruction versus those better suited for phased rehabilitation; and it quantifies trade-offs between rapid restoration of service flows and investments that reduce future vulnerability. The framework also reveals how modest shifts in weighting towards social or climate objectives alter priorities and resource allocation. The practical value of the article is threefold: first, it offers public authorities a stepby-step tool for transparent prioritization and for articulating investment cases attractive to diverse financiers; second, it provides operational guidance for integrating digital monitoring tools into reconstruction workflows; and third, it supports design of policy measures that reduce investment risks, enhance accountability and promote inclusive, low- carbon outcomes. The proposed framework is deliberately modular to facilitate adaptation to different administrative scales and data availability scenarios and to support both emergency response and medium-term recovery planning.