Професійна компетентність персоналу: сучасні вимоги та трансформації в умовах невизначеності

Abstract

UK: Стаття присвячена дослідженню теоретичних і методологічних аспектів формування професійної компетентності персоналу в умовах динамічних та непередбачуваних змін бізнес-середовища. Наведено визначення професійної компетентності персоналу, наголошено на необхідності термінологічного розмежування термінів “компетентність” та “компетенція” персоналу згідно компетентнісно-орієнтованого підходу до управління людськими ресурсами. Відзначено, що вимоги до професійної компетентності персоналу підприємств постійно змінюються через динаміку характеристик і тенденцій розвитку бізнес-середовища. Досліджено етапи зміни парадигм антикризових концепцій та трансформації ключових компетенцій персоналу в умовах зміни бізнессередовища. Наведено перелік ключових компетенцій персоналу, які, згідно з прогнозами експертів, сприятимуть побудові успішної кар’єри в майбутньому та будуть визначальними до 2025 року.

EN: This article addresses the evolving challenges of modern business environments characterized by volatility, uncertainty, complexity, and ambiguity (VUCA) and, more recently, the brittle, anxious, nonlinear, and incomprehensible (BANI) world. The article emphasizes the critical need to enhance professional competencies among managerial personnel within Ukrainian enterprises, especially during crises like the ongoing wartime uncertainty. It explores the transformation of key competencies required to navigate rapid technological, economic, and societal changes effectively. The aim of the article is to develop a set of modern requirements and approaches for building the professional competencies of managerial personnel in domestic enterprises under conditions of uncertainty, through the lens of the concept of sustainable human development (human potential development). Achieving this goal requires expanding knowledge about the concept of professional competence of managerial personnel in domestic enterprises, as individuals making managerial decisions in a rapidly and chaotically changing business environment, through the lens of the concept of sustainable human development (human potential development). The article analyzes historical and emerging paradigms of crisis management, such as VUCA, BANI, SHIVA, and TACI, examining their implications for competency development. It underscores the importance of fostering resilience, adaptability, creativity, critical thinking, and emotional intelligence among decision-makers. These traits are essential for effective problem-solving and maintaining competitiveness in dynamic environments. The findings highlight the necessity of continuous professional development and the integration of innovative management frameworks, like hybrid project management and the "Cynefin" model, to improve decision-making processes. The research also identifies the urgent need for strategies that enhance cognitive, emotional, and behavioral capabilities to manage the increasing demands of complex and unpredictable business ecosystems. This article concludes that adapting to these challenges requires an interdisciplinary approach, combining theoretical insights with practical tools to support sustainable human and organizational development.