Забезпечення безпеки та адаптації критичної інфраструктури з урахуванням принципу адекватності ймовірностей

Abstract

UK: Постановка проблеми. У зв’язку з військовою агресією Україна потрапила у фронт екзистенціальних загроз. Кожного дня гинуть люди. Щодня об’єкти критичної інфраструктури (надалі – КІ), цивільні і військові об’єкти зазнають значних пошкоджень. В нетривіальних небезпечних діях супротивника проглядається неприхована спроба примушення нашої країни до територіальних і політичних поступок шляхом здійснення деструктивного впливу на стійкість елементів системи національної безпеки, тому забезпечення безпеки і оборони України є головним завданням сьогодення, а забезпечення економічної стабільності (стійкості) країни в умовах війни є такою ж першочерговою задачею як і збереження життя і здоров’я громадян. Відомо, що безпека і економічна стабільність (стійкість) країни без сталої роботи об’єктів КІ неможливі. У відповідності до вимог пп. 23, ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» [1882-IX] «стійкість критичної інфраструктури» – це такий стан критичної інфраструктури, за якого забезпечується її спроможність функціонувати у штатному режимі, адаптуватися до умов, що постійно змінюються, протистояти та швидко відновлюватися після впливу загроз будь-якого виду. Відповідно до вимог пп. 1, ст. 15 Закону України «Про критичну інфраструктуру» [1882-IX] забезпечення захисту та стійкості КІ здійснюється у наступних режимах її функціонування: штатному режимі; режимі готовності та запобігання реалізації загроз; режимі реагування на виникнення кризової ситуації; режимі відновлення штатного функціонування, а функціонування КІ у штатному режимі здійснюється відповідно до проєктного цільового призначення. Відсутність в зазначеному переліку режиму адаптації, а в проєктах об’єктів КІ заходів забезпечення їх стійкості у згаданих режимах функціонування, ускладнює процес забезпечення безпеки, що є проблемою. Мета статті – обґрунтування необхідності синтезу та введення поняття «адаптація критичної інфраструктури» до положень Закону України «Про критичну інфраструктуру» [1882-IX] та інших взаємопов’язаних нормативно-правових актів. Висновок. Обґрунтовано необхідність синтезу та введення поняття «адаптація критичної інфраструктури» до положень Закону України «Про критичну інфраструктуру» [1882-IX] та інших взаємопов’язаних нормативно-правових актів. Вперше запропоновано нове формулювання поняття «адаптація критичної інфраструктури».

EN: Problem statement. Due to military aggression, Ukraine faces existential threats. Lives are lost every day, and critical infrastructure (hereinafter CI), along with civilian and military facilities, suffer significant damage. The adversary’s unconventional hostile actions clearly reflect an attempt to force our country into territorial and political concessions by destructively impacting the resilience of national security system elements. Therefore, ensuring Ukraine’s security and defense is the foremost priority today, and maintaining the country’s economic stability (resilience) amid war is as essential as protecting the lives and health of citizens. It is known that the security and economic stability (resilience) of a country are impossible without the stable operation of CI. According to clause 23, Article 1 of the Law of Ukraine “On Critical Infrastructure” [1882-IX], “critical infrastructure resilience” refers to a state in which CI maintains its ability to function in normal mode, adapt to constantly changing conditions, withstand and quickly recover from any type of threat. In accordance with clause 1, Article 15 of the Law of Ukraine “On Critical Infrastructure” [1882-IX], the protection and resilience of CI are provided in the following modes of operation: normal mode; readiness and threat prevention mode; crisis response mode; and recovery mode to restore normal functioning, with CI operating in normal mode according to its design purpose. The absence of an adaptation mode in this list, along with the lack of resilience measures for CI in these modes, complicates the security process, which presents a problem. The purpose of the article – is to substantiate the necessity of synthesizing and introducing the concept of “critical infrastructure adaptation” into the provisions of the Law [1] and other interrelated regulatory acts. Conclusions. The necessity of synthesizing and introducing the concept of 'critical infrastructure adaptation' into the provisions of the Law [1] and other interrelated regulatory acts has been substantiated. A new formulation of the concept of “critical infrastructure adaptation” is proposed for the first time.