Дослідження ключових елементів процесу формування та реалізації кредитоспроможності позичальників банку

Abstract

UK: В роботі розглядаються питання, пов’язані з дослідженням підходів до оцінки кредитоспроможності позичальників банку. Проведено аналіз різних поглядів науковців та виділено головні складові поняття «кредитоспроможність», які комплексно розкривають зміст поняття та його основні характеристики, як відносно фізичних, так і юридичних осіб. Запропоновано структуру оцінки кредитоспроможності клієнтів на основі світової та вітчизняної практики, яка включає дві складові: критерії кредитоспроможності клієнта та способи оцінки кредитоспроможності клієнта. На основі проведеного порівняльного аналізу основних десяти зарубіжних моделей оцінки кредитоспроможності позичальників зроблено висновок, що показники «репутація позичальника» та «можливість погашення кредиту» наявні у більшій кількості моделей. Розглянуто зарубіжні та вітчизняні методики оцінки кредитоспроможності позичальника, та зроблено висновок про те, що вони мають як спільні, так і відмінні риси, але серед них немає єдиної ідеальної методики, яка б підійшла до більшої кількості банківських установ. Показано, що існує необхідність в відборі інструментів, які будуть відображати ризики потенційних втрат. При визначенні оптимальної системи оцінки кредитоспроможності позичальника, банк зменшує ризики неповернення кредитів, а в майбутньому, банкрутства установи. Визначено, що методи, які застосовуються в практиці вітчизняних банків загалом оцінюють фінансові показники, але спостерігається прогалина з використанням якісних характеристик при оцінці діяльності позичальника, що не мають кількісного вираження, саме які детально розглядаються в зарубіжних методиках оцінки кредитоспроможності постачальника. Для здійснення такої оцінки банківським установам потрібно звертати увагу на аналіз зовнішнього середовища, який допоможе в визначенні кредитних ризиків. Саме об’єднання якісних показників з кількісними допоможе банкам провести комплексний багатофакторний аналіз та мінімізувати кредитний ризик. Тому, на основі рекомендацій Національного банку України, кожна банківська установа має вибрати для себе прийнятну методику або систему аналізу і оцінки кредитоспроможності з метою правильності цієї оцінки. Зроблено висновок про те, що на сьогодні не існує єдиної методики для оцінки кредитоспроможності позичальників.

EN: The article considers issues related to the analysis of approaches to assessing the creditworthiness of bank borrowers. The article analyses various views of scientists and allocates main components of the concept of "creditworthiness", which comprehensively reveal the content of the concept and its main characteristics, both in relation to individuals and legal entities. The article offers a structure of assessment of creditworthiness of clients on the basis of the world and domestic practice, which includes two components: criteria of creditworthiness of a client and methods of assessment of creditworthiness of a client. Based on a comparative analysis of the main 10 foreign models for assessing the creditworthiness of borrowers, it is concluded that the indicators of "borrower's reputation" and "ability to repay the loan" are present in a larger number of models. The article considers foreign and domestic methods of assessing the borrower's creditworthiness and concludes that they have both common and distinctive features, but there is no single ideal method among them that would be suitable for a larger number of banking institutions. It is shown that there is a need to select instruments that will reflect the risks of potential losses. By determining the optimal system for assessing the borrower's creditworthiness, the bank reduces the risks of loan default and, in the future, bankruptcy of the institution. It is determined that the methods used in the practice of domestic banks generally assess financial indicators, but there is a gap in the use of qualitative characteristics in assessing the borrower's activities that do not have a quantitative expression, which are considered in detail in foreign methods for assessing the creditworthiness of a supplier. To make such an assessment, banking institutions need to pay attention to the analysis of the external environment, which will help in determining credit risks. It is the combination of qualitative and quantitative indicators that will help banks conduct a comprehensive multifactorial analysis and minimise credit risk. Therefore, based on the recommendations of the National Bank of Ukraine, each banking institution should choose an acceptable methodology or system for analysing and assessing creditworthiness in order to ensure the correctness of this assessment. It is concluded that there is currently no single methodology for assessing the creditworthiness of borrowers.