Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5074
Назва: Удосконалення методики оцінювання та управління виробничим ризиком
Інші назви: Совершенствование методики оценки и управления производственным риском
Improving procedures for assessment and management production risks
Автори: Гунченко, Оксана Миколаївна
Гунченко, Оксана Николаевна
Hunchenko, Oksana
Бєліков, Анатолій Серафимович
Беликов, Анатолий Серафимович
Bielikov, Аnatolii
Касьянов, Микола Анатолійович
Касьянов, Николай Анатольевич
Kasianov, Mykola
Шаломов, Володимир Анатолійович
Шаломов, Владимир Анатольевич
Shalomov, Vladymyr
Стефанович, Павло Іванович
Стефанович, Павел Иванович
Stefanovych, Pavlo
Ключові слова: ризик
шкідливі та небезпечні виробничі чинники
методика
відмови
імовірність
математична модель
риск
вероятность
отказы
математическая модель
вредные и опасные производственные факторы
risk
method
mathematical model
likelihood of harmful and dangerous production factors
failures
Дата публікації: 2017
Бібліографічний опис: Удосконалення методики оцінювання та управління виробничим ризиком / О. М. Гунченко, А. С. Бєліков, М. А. Касьянов та ін. // Новини інженерної науки Придніпров’я. – 2017. – № 1. – С.30-38
Короткий огляд (реферат): UK: Постановка проблеми. Неминучість значних аварій у наш час викликана появою у виробництві складних технічних систем. Необхідно розробляти заходи з безпечної експлуатації таких систем ще на етапі їх проектування з урахуванням різноманітних статистичних даних щодо виникнення надзвичайних ситуацій. Методика. У процесі аналізу виробничого ризику виникає необхідність у розробці моделі оцінки його кількісних показників із використанням таких положень: визначальним є базування на понятті випадковості події або наслідків, характерних для технічної системи; важливою складовою є наявність статистичної інформації про можливість настання, ступінь значущості і потенційні наслідки кожної з випадкових подій; врахування того, що у процесі прийняття рішень стосовно стану і функціонування технічних систем на основі зазначеної інформації остання обов’язково матиме складову, яка її викривляє. Результати. Встановлено, що аналіз методів оцінювання ризику і прийняття рішень в умовах невизначеності показує наявність не однакового трактування терміна «ризик» у різних дослідженнях. Для формалізації ризику поширилося використання моделі, яка пов’язує між собою імовірність виникнення негативної події (небезпечної, критичної або аварійної ситуації, катастрофи) й імовірну величину можливих її наслідків у разі реалізації. Важливою обставиною є те, що у цій моделі, крім імовірності, яка чисельно показує можливість здійснення негативної події, пов’язаної з невизначеною ситуацією, присутня і величина можливих її наслідків. Остання ж залежить не тільки від матеріальних (цінності зруйнованого майна, обладнання, споруд і т. ін.) та моральних втрат (кількості травмованих, загиблих). На неї впливає також ступінь вразливості технічної системи від такої події, або імовірність її уникнення чи ненастання, та загальний умовний збиток, який зумовлюється ступенем тяжкості ризику. Тому визначати імовірну величину можливих наслідків необхідно з урахуванням цих складових. Наукова новизна. Обґрунтоване оцінювання виробничого ризику, доцільність використання багатовимірної моделі аналізу умов праці, на основі поділу за вагою параметрів наявних шкідливих та небезпечних виробничих чинників на дві канонічні величини – за одиницями вимірювання та їх частками до гранично допустимих концентрацій. Практична значимість. Доведено можливість під час дослідження й оцінювання виробничого ризику враховувати умови праці у конкретному виробництві із зазначенням фактичних вимірів (або розрахункових значень, отриманих на стадії проектування) параметрів конкретних чинників, характерних для нього, переведенням їх з існуючих одиниць вимірювання у частки гранично допустимих концентрацій і визначенням їх ваги у канонічних величинах. Такий підхід до методології оцінки виробничого ризику забезпечує виконання вимог, наведених у Державних санітарних нормах та правилах «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», про те, що гігієнічне оцінювання професійного ризику повинне проводитися з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності.
RU: Постановка проблемы. Неизбежность крупных аварий в наше время вызвана появлением в производстве сложных технических систем. Необходимо разрабатывать меры по безопасной эксплуатации таких систем еще на этапе их проектирования с учетом разнообразных статистических данных о возникновении чрезвычайных ситуаций. Методика. В процессе анализа производственного риска возникает необходимость в разработке модели оценки его количественных показателей с использованием следующих положений: определяющим является базирование на понятии случайности события или последствий, характерных для технической системы; важной составляющей − наличие статистической информации о возможности наступления, степени значимости и потенциальных последствиях каждого из случайных событий; учета того, что в процессе принятия решений относительно состояния и функционирования технических систем на основе указанной информации последняя обязательно будет иметь составляющую, которая ее искажает. Результаты. Установлено, что анализ методов оценки риска и принятия решений в условиях неопределенности показывает наличие не одинаковой трактовки термина «риск» в различных исследованиях. Для формализации риска распространилось использование модели, которая связывает между собой вероятность возникновения негативного события (опасной, критической или аварийной ситуации, катастрофы) и возможную величину возможных ее последствий при реализации. Важным обстоятельством является то, что в этой модели, кроме вероятности, численно показывающей возможность осуществления негативного события, связанного с неопределенной ситуацией, присутствует и величина возможных его последствий. Последняя же зависит не только от материальных (ценности разрушенного имущества, оборудования, сооружений и т. д.) и моральных потерь (количества травмированных, погибших). На нее влияет также степень уязвимости технической системы от такого события, или вероятность ее избежания или ненаступления, и общий условный убыток, который определяется степенью тяжести риска. Поэтому определять вероятную величину возможных последствий необходимо с учетом этих составляющих. Научная новизна. Обоснована, для оценки производственного риска, целесообразность использования многомерной модели анализа условий труда на основе распределения по весу параметров имеющихся вредных и опасных производственных факторов на две канонические величины – по единицам измерения и их долям к предельно допустимым концентрациям. Практическая значимость. Получена возможность при исследовании и оценке производственного риска учитывать условия труда в конкретном производстве с указанием фактических измерений (или расчетных значений, полученных на стадии проектирования) параметров конкретных факторов, характерных для него, переводом их из существующих единиц измерения в весовые доли предельно допустимых концентраций и определением их веса в канонических величинах. Такой подход к методологии оценки производственного риска обеспечивает выполнение требований, представленных в Государственных санитарных нормах и правилах «Гигиеническая классификация труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса» о том, что гигиеническая оценка профессионального риска должна проводиться с учетом величины экспозиции этих факторов, показателей состояния здоровья работника и потери им трудоспособности.
EN: Statement of the problem. On the inevitability of major accidents in our time affects the appearance in the production of complex technical systems, the operation of which shows the need for theoretical and methodological developments that have been brought to the level of engineering recommendations on how these safety systems, as well as their use of employees with their psychophysiological characteristics and functional reliability. They will develop measures for the safe operation of such systems is still at the design stage taking into account the diverse statistical data on emergency situations. Methods. In an analysis of operational risk there is a need to develop models for assessing its quantitative indicators with the following provisions: the determining factor is basing on the concept of random events or consequences, characteristic of the technical system; an important component is the availability of statistical information on the probability of occurrence, extent and significance of the potential impacts of each of the random events; taking into account the fact that the decision-making process regarding the status and operation of technical systems on the basis of this information the latter will necessarily have a component that it distorts. Results. It was found that the analysis of risk assessment methods and decision-making under uncertainty shows that there is not the same interpretation of the term "risk" in different studies. To formalize the risk of spread use of the model, which relates the probability of occurrence of adverse events (dangerous, critical or emergency, disaster), and the possible value of the possible consequences of its implementation. An important fact is that in this model, but the probability is numerically shows the possibility of adverse events is associated with the uncertain situation, there is also the value of its possible consequences. The latter depends not only on the material (the value of the destroyed property, equipment, facilities and so on. D.) And moral losses (number of injured, dead). It is influenced by the degree of vulnerability of the technical system of such an event, or the probability of avoiding or non-occurrence, and the total loss of the conditional, which is determined by the severity of risk. Therefore, to determine the possible value of the possible consequences must be based on these components. Scientific novelty. It is proved, to assess operational risk, the desirability of using multivariate analysis model of working conditions on the basis of the distribution of weight parameters of the existing hazardous production factors on the two canonical values - on units of measurement and their shares to the maximum allowable concentration. Practical significance. This allows for the study and evaluation of occupational hazards to choose the working conditions in a particular production, indicating the actual measurement (or calculated values obtained at the design stage) parameters specific factors specific to him, transfer them from the existing units in the weight proportion of the maximum permissible concentrations and determining their weight at canonical values. This approach to the methodology of operational risk assessment to fully ensure compliance with the requirements provided in the State sanitary norms and rules "Hygiene classification of working in terms of hazards and risks in the industrial environment, the severity and intensity of the work process", that hygienic occupational risk assessment should take into account the exposure level of these factors, health status and disability worker them
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5074
Інші ідентифікатори: http://journals.uran.ua/index.php/wissn028/article/view/97010
Розташовується у зібраннях:№ 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Gunchenko.pdf345,77 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.