Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5038
Назва: Особливості дії еколого-економічної кривої кузнеця в країнах вишеградської групи
Інші назви: The peculiarities of action of environmental kuznets curve in the visegrad group countries
Автори: Черкашина, Тетяна Сергіївна
Cherkashyna, Tetiana
Ключові слова: еколого-економічна крива Кузнеця (ЕЕКК)
сталий розвиток
«зелена» економіка
«зелене» зростання
еко-інновації
екологічні податки
Вишеградська група
регресійний аналіз
часові ряди
environmental Kuznets Curve (ЕКC)
sustainable development
“green” economy
“green” growth
ecological innovation
ecological taxes
Visegrad Group
regression analysis
times series
Дата публікації: січ-2020
Бібліографічний опис: Черкашина Т. С. Ефективність збутової діяльності та місткість ринку плодово-ягідної продукції півдня України / Т. С. Черкашина // Економічний простір. – 2020. – № 153. – С. 30-35.
Короткий огляд (реферат): UK: У статті досліджено особливості дії еколого-економічної кривої Кузнеця (ЕЕКК) в країнах Вишеградської групи (Польщі, Словаччині, Угорщині та Чехії). Результати дослідження показали, що, незважаючи на те, що країни Више-градської групи є членами ЄС і виконують усі екологічні директиви Європарламенту, обсяг викидів СО2 все ще залиша-ється порівняно високим, тому еколого-економічна крива Кузнеця в цій групі країн не діє, адже збільшення ВВП на душу населення сприяє зменшенню забруднення навколишнього середовища у вигляді викидів СО2, але не в тій пропорції, в якій зростає добробут людей. Це положення підтвердилося графічно, адже еколого-економічна крива Кузнеця має вигляд спа-даючої N-подібної кривої. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення стратегій еколого-економіч-ного розвитку країн Вишеградської групи, які передбачають розвиток «зеленого» кредитування, формування національ-них ринків «екологічних» облігацій, збільшення розміру екологічних податків, поширення відновлювальних джерел енергії.
EN: The peculiarities of action of environmental Kuznets curve in the Visegrad Group countries (Czech Republic, Hungary, Poland and Slovakia) have been investigated. In order to do this, it has been used regression analysis and built correlation-regression model. The task of one-factor regression analysis has been solved using logarithmic function and time series. The results of the investigation showed that despite the fact that Visegrad Group countries are the members of the EU and implement all ecological directives of the European Parliament, the size of CO2 emissions still remains rather high. For instance, it is more than 10 t per capita in the Czech Republic, it varies from 8 to 9 t per capita in Poland, it is almost 7 t per capita in Slovakia. In other words, increase in GDP per capita really results in decrease in pollution but this process is lagging behind comparing with increase in wealth of nations. In this regard, environmental Kuznets curve does not work in the Visegrad Group countries and it can be described as N-curve. So it is needed to improve the strategies of ecological and economic development in the Visegrad Group countries and that strategies must be not only corresponded to European standards but also include historical, social, economic and ecological pecularities of that region. Firstly, it is necessary to reform taxation system towards further shifting from accent on individual taxes to accent on ecological taxes, namely payments for environmental pollution and climate change. Secondly, it is important to resuscitate financial markets in these countries inculcating “ecological” (or “green”) bonds. Pri-vate investors from different countries will buy “green" bonds and profits from such deals will be distributed on financing the programs aiming the decrease in anthropogenic load for regional ecosystem. Thirdly, it is necessary to stimulate development of electric transport (electric buses and electric cars). Fourthly, it is needed to increase significantly the specific weight of renew-able resources such as wind energy, bioenergy and small hydropower in the energy sector of these countries.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5038
Інші ідентифікатори: DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/153-5
http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/446/434
Розташовується у зібраннях:№ 153

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Cherkashyna Tetiana.pdf515,69 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.