International technology transfer in the context of global digitalization: a conceptual and institutional approach

Abstract

EN: Global digitalization has significantly transformed the mechanisms of international technology transfer, challenging traditional theoretical interpretations developed within the industrial economic paradigm. Classical approaches usually conceptualize technology transfer as a linear and transaction-based process focused on the exchange of tangible technological assets. However, such interpretations increasingly fail to reflect the complexity of contemporary technology transfer shaped by digital platforms, innovation ecosystems, and institutional frameworks. This article aims to reconsider the concept of international technology transfer in the context of global digitalization. Based on a critical analysis of classical, institutional, and network-based approaches, the study proposes an author’s conceptualization of international technology transfer that reflects its modern characteristics. International technology transfer is defined as a multivector, multilevel, and institutionally mediated process of transferring knowledge, technological solutions, and digital innovations among actors of the international economy through digital platforms and networked innovation ecosystems. The proposed conceptual approach emphasizes the non-linearity of technology flows, the interaction of actors at different analytical levels, and the role of institutional and regulatory environments in shaping technology transfer outcomes. The findings contribute to the theoretical foundations of international economic relations and provide a conceptual basis for further empirical research and policy analysis, particularly in the context of digital transformation and innovation strategies within the European Union.

UK: Глобальна цифровізація суттєво трансформує сучасну систему міжнародних економічних відносин, змінюючи не лише виробничі процеси та форми ринкової взаємодії, а й механізми створення, поширення та використання технологій у світовій економіці. В умовах цифрової економіки традиційні підходи до трактування міжнародного трансферу технологій, сформовані переважно в межах індустріальної парадигми, дедалі частіше виявляються недостатніми для пояснення сучасних процесів технологічного обміну. Класичні визначення зазвичай розглядають трансфер технологій як лінійний та транзакційний процес передачі матеріалізованих технологічних рішень або ноу-хау від країни-донора до країни-реципієнта, що не повною мірою відображає реалії цифрової трансформації. Метою статті є концептуальне переосмислення сутності міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації шляхом формування авторського підходу, який враховує структурні зміни, зумовлені розвитком цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інституційних механізмів регулювання. У межах дослідження здійснено критичний аналіз класичних, інституційних та мережевих підходів до трактування трансферу технологій, а також узагальнено наукові напрацювання у сфері цифрової економіки та інноваційної теорії. У результаті дослідження запропоновано авторське визначення міжнародного трансферу технологій в умовах глобальної цифровізації як багатовекторного, багаторівневого та інституційно опосередкованого процесу передачі знань, технологічних рішень і цифрових інновацій між суб’єктами міжнародної економіки, що здійснюється з використанням цифрових платформ, мережевих інноваційних екосистем та інструментів цифрової взаємодії. Запропонований підхід акцентує увагу на нелінійному характері технологічних потоків, взаємодії учасників на різних рівнях економічної системи — від мікрорівня підприємств і наукових установ до макрорівня національних і наднаціональних інституцій — а також на визначальній ролі регуляторного та інституційного середовища. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції цифрового, інституційного та мережевого вимірів у єдину концептуальну модель міжнародного трансферу технологій, що дозволяє більш адекватно відобразити сучасну динаміку глобального технологічного обміну. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для подальших емпіричних досліджень, а також для обґрунтування та оцінювання політик у сфері інновацій і цифрового розвитку, зокрема в контексті стратегій Європейського Союзу щодо цифрової трансформації та розвитку інноваційних екосистем.