Трансформації українського ринку праці: від воєнної адаптації до післявоєнних перспектив

Abstract

UK: Метою статті є аналіз трансформацій українського ринку праці в умовах війни та виявлення їхнього потенціалу для післявоєнної модернізації. Методологія ґрунтується на опрацюванні репрезентативних даних Державного центру зайнятості та авторському аналітичному узагальненні. Дослідження зосереджене на таких ключових напрямах: кадровий дефіцит, динаміка створення робочих місць, зміна ролі заробітної плати, інклюзивність щодо вразливих груп та руйнування стереотипів у гендерному поділі професій. Авторський внесок полягає у систематизації структурних маркерів воєнного ринку праці, у візуалізації логіки переходу від формальної готовності роботодавців до інституційної спроможності та у концептуалізації гендерної мобільності як складової інклюзивного відновлення. Зроблено висновок, що зазначені трансформації не є тимчасовими, а формують підґрунтя для нової моделі ринку праці, де інклюзивність стає стратегічним ресурсом розвитку.

EN: The article explores the structural transformations of the Ukrainian labor market under wartime conditions and in the projection of post-war recovery. The aim of the article is to analyze the transformations of the Ukrainian labor market under wartime conditions and to identify their potential for post-war modernization. The methodology is based on the use of statistics from the State Employment Service, analytical employer surveys, and authorial content analysis. A structuralfunctional and comparative approach was applied, which made it possible to reveal internal links between labor shortages, wage policy, inclusiveness, and gender mobility. It is substantiated that labor shortages, cautious creation of new jobs, changes in the role of wages, and the gradual establishment of inclusive practices are key markers of the current stage of development. Particular emphasis is placed on the phenomenon of gender shift, as employers overcome traditional barriers between «male» and «female» professions, forming a new logic of labor force involvement in reconstruction-related sectors. The authorial contribution lies in the conceptualization of gender shift as a resource for post-war recovery, as well as in the construction of an analytical scheme that demonstrates the transition from the formal readiness of business to the institutional capacity to implement inclusive policies. The combination of empirical data and historical analogies (“wartime effect” of the 20th century) made it possible to interpret current processes not as temporary adaptation but as a foundation for long-term modernization. The results confirm that without the involvement of women, veterans, internally displaced persons, and people with disabilities, reconstruction sectors will not be able to close labor gaps. At the same time, existing barriers – from unadapted workplaces to cultural biases – necessitate targeted state and corporate support policies. The conclusions emphasize that the Ukrainian experience shapes a new labor market model that may become a precedent for countries facing similar challenges. Prospects for further research are linked to the analysis of institutional mechanisms for integrating vulnerable groups and the long-term impact of gender mobility on the socio-economic resilience of the state.