Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1357
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДубров, Юрій Ісайович-
dc.contributor.authorDubrov, Yurii-
dc.contributor.authorВолчук, Володимир Миколайович-
dc.contributor.authorVolchuk, Volodymyr-
dc.date.accessioned2019-09-17T09:13:04Z-
dc.date.available2019-09-17T09:13:04Z-
dc.date.issued2019-06-
dc.identifierDOI 10.30838/J.BPSACEA.2312.040719.19.458-
dc.identifierhttp://visnyk.pgasa.dp.ua/article/view/177863-
dc.identifier.citationДубров Ю. І. Можливі ризики зниження вимог до рівня наукових праць / Ю. І. Дубров, В. М. Волчук // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. − 2019. − № 3. − С. 19-23.en_US
dc.identifier.urihttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1357-
dc.description.abstractUK: Вступ. У 2000 році була опублікована стаття Ю. І. Дуброва в журналі «Вісник НАН України» «Наука як система, що самоорганізується», де показано, яким чином впливають застосовувані в нашій країні «заохочення» вченого на науковий рівень його роботи. Однак нині змінилися деякі вимоги до подання науково-дослідницьких робіт, які можна розглядати як підміну законних вимог на ті вимоги, які, на нашу думку, можна розглядати як провокацію хабара. Аналізу цього питання присвячено нашу статтю. Основна частина. У науці є дві форми заохочення: матеріальна і моральна. Ми можемо стверджувати, що така форма заохочень стимулює розвиток науки в рамках накладених на неї обмежень. Наведена праця базується на використанні аналізу взаємодії частин наукових праць, які висвітлюють вплив заохочень або покарань на рівень наукової роботи. Для цього використовуються мова теорії катастроф, принципи соціології, дисипативних систем, більярдної задачі Лоренца. Розглянуто три можливі стани науки з урахуванням того, що керівним параметром постає шкала заохочень, яка змінюється за рахунок зниження вимог до рівня публікацій. Підтримка бажаного стану науки чутлива до можливих промахів у проведенні стратегії: будь-то зміна вимог до результатів наукової творчості, помилок в організації управління наукою або законодавчих змін її структури, що деформує поверхню відгуку так, що в разі впливу корупції вона перетворюється на площину. Підтвердженням цьому може бути відомий в теорії катастроф принцип крихкості хорошого. Принцип крихкості хорошого зберігається за будь-якого числа параметрів. Останнє, ймовірно, пов'язане з тим, що все хороше, як правило, відповідає кільком вимогам, всьому поганому досить однієї. Висновки. Науці належить роль однієї з надчутливих систем, здатних функціонувати в межах принципу крихкості хорошого.en_US
dc.language.isouken_US
dc.subjectнаукаen_US
dc.subjectстратегіяen_US
dc.subjectпринцип крихкості хорошогоen_US
dc.subjectсоціологіяen_US
dc.subjectдисипативні системиen_US
dc.subjectзадача Лоренцаen_US
dc.subjectscienceen_US
dc.subjectstrategyen_US
dc.subjectthe principle of fragility of gooden_US
dc.subjectsociologyen_US
dc.subjectdissipative systemsen_US
dc.subjectLorentz's problemsen_US
dc.titleМожливі ризики зниження вимог до рівня наукових працьen_US
dc.title.alternativePossible risks to reduce requirements to scientific work levelen_US
dc.typeArticleen_US
Розташовується у зібраннях:№ 3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Dubrov.pdf238,5 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.