Теоретичні засади управління ризиками неплатоспроможності банків з урахуванням інтересів різних груп стейкхолдерів

Abstract

UK: Метою даного дослідження є проведення критичного аналізу існуючих теоретичних положень щодо управління ризиками банку з урахуванням інтересів різних груп стейкхолдерів та розробка моделі їх комунікації та взаємодії з банком для уникнення ризиків неплатоспроможності. Актуальність даного дослідження зумовлена ​​тим, що в сучасних економічних умовах неплатоспроможність банків впливає не тільки на можливість клієнтів вільно розпоряджатися своїми коштами, розміщеними на банківських депозитах, а й суттєво впливає на стабільність фінансової системи країни як в цілому, оскільки банківські установи є фінансовими посередниками на фінансовому ринку та суттєво впливають на макроекономічні показники країни. При написанні статті використано такі методи: теоретичний аналіз, критичний огляд, кількісний аналіз, моделювання, аналіз законодавства. Стаття ґрунтовно розглядає важливу тему управління ризиками неплатоспроможності банків, акцентуючи увагу на інтересах різних груп стейкхолдерів. Автором проведено поглиблений аналіз взаємозв’язку між банківською ліквідністю та платоспроможністю, розглядаючи їх як ключові елементи стабільності банківської системи. Практична цінність статті полягає в тому, що автором подано критичний огляд існуючих теоретичних підходів до управління банківськими ризиками, у тому числі оцінки кількісно-якісних показників різних видів банківського ризику ліквідності. Особливу увагу приділено розробці моделі комунікації та взаємодії між банками та їх стейкхолдерами, спрямованої на уникнення ризиків неплатоспроможності. Автором запропоновано комплексний підхід до ідентифікації та управління різними категоріями ризиків з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін. Ключовим аспектом статті є розробка ефективної моделі взаємодії зі стейкхолдерами, яка дозволяє оптимізувати управління ризиками та забезпечує більшу прозорість і відкритість банківської діяльності. Таким чином, стаття надає цінну інформацію для фахівців у сфері банківського менеджменту та ризик-менеджменту, а також може бути корисною для розробки стратегій взаємодії банків із стейкхолдерами в контексті управління фінансовими ризиками.

EN: The aim of this study is to conduct a critical analysis of existing theoretical positions on bank risk management, taking into account the interests of different stakeholder groups, and to develop a model for their communication and interaction with the bank to avoid insolvency risks. The relevance of this research is determined by the fact that, in modern economic conditions, the insolvency of banks affects not only the ability of clients to freely operate their funds placed in bank deposits but also signifi-cantly influences the stability of the country's financial system as a whole, since banking institutions are financial intermediar-ies in the financial market and significantly affect the macroeconomic indicators of the country. The following methods were used in writing the article: theoretical analysis, critical review, quantitative analysis, modeling, and analysis of legislation. The article thoroughly examines the important topic of managing insolvency risks of banks, focusing on the interests of vari-ous stakeholder groups. The author conducts an in-depth analysis of the relationship between banking liquidity and solvency, considering them as key elements of the stability of the banking system. The practical value of the article lies in the fact that the author presents a critical review of existing theoretical approaches to managing banking risks, including the assessment of quantitative-qualitative indicators of different types of banking liquidity risk. Special attention is given to the development of a model of communication and interaction between banks and their stakeholders, aimed at avoiding insolvency risks. The author proposes a comprehensive approach to identifying and managing different categories of risks, taking into account the interests of all stakeholders. A key aspect of the article is the development of an effective model for interaction with stakeholders, which allows optimizing risk management and ensures greater transparency and openness in banking activities. As a result, the article provides valuable information for professionals in the field of banking management and risk management, and can also be use-ful for developing strategies for banks' interaction with stakeholders in the context of managing financial risks.