Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11955
Назва: Вплив ПІІ на зайнятість в контексті цифровості економіки: приклад Китаю
Інші назви: The impact of FDI on employment in the context of digitalization of the economy: the case of China
Автори: Грабинський, Ігор Михайлович
Hrabynskyi, Ihor
Українець, Л. А.
Ukraynets, Liliya
Ключові слова: зайнятість
економіка Китаю
приплив ПІІ
ринок праці
цифровізація
China's economy
labor market
employment
FDI inflow
digitization
Дата публікації: січ-2024
Видавництво: ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»
Бібліографічний опис: Грабинський І. М. Вплив ПІІ на зайнятість в контексті цифровості економіки: приклад Китаю / І. М. Грабинський, Л. А. Українець // Економічний простір. - 2024. - № 189. - С. 30-36
Короткий огляд (реферат): UK: У статті досліджується, як еволюція цифровізації економіки змінює вплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на зайнятість, використовуючи приклад Китаю. Дослідження зосереджено на Китаї, найбільшій економіці, що розвивається, яка має значний вплив на інші економіки, включно з Україною. З технологічними змінами, які вимагають більш кваліфікованої робочої сили, особливо в умовах швидкого зростання цифрової економіки, з’являються нові шляхи щодо того, як іноземні інвестиції впливають на ринок праці приймаючої країни. Розвиток цифрової економіки може зменшити витрати на пошук інформації, виробництво, транзакції та доставку тощо. Окрім зміни організаційних практик, цифрові технології також впливають на ширшу соціальну динаміку. Розуміння та використання цифрової трансформації вимагає розгляду обох вимірів. Для вивчення цих аспектів було використано набір індексів, що оцінюють розвиток цифрової економіки через оцінку ентропії та коефіцієнт варіації. Ці вимірювання лягли в основу індексу розвитку цифрової економіки, використовуючи показники з чотирьох секторів цифровізації: цифрова інфраструктура, промисловість, інновації та використання інструментів. Емпірична регресійна модель інтегрувала численні показники, такі як рівень зайнятості, ВВП, ПІІ, коефіцієнт цифровізації, людський капітал, темпи експорту, заробітна плата та проксі взаємодію між ПІІ та коефіцієнтом цифровізації економіки. Окремо вивчалися різні сектори та регіони Китаю. Аналіз панельних даних у 30 провінціях Китаю з 2001 по 2021 рік показав, що посилення цифровізації посилює позитивний вплив припливу ПІІ на внутрішню зайнятість. Примітно, що цей ефект більш помітний у сфері послуг, ніж у виробництві, і він відносно сильніший у менш розвинутих західних провінціях порівняно зі східними та центральними. Оскільки цифрова економіка в західних регіонах є менш розвиненою, інвестиції там приносять відносно вищу віддачу. Ці результати підтверджують уявлення про те, що зайнятість зростає разом зі збільшенням надходження ПІІ. Однак важливо підкреслити, що цифровізація все більше визначає інтенсивність впливу ПІІ на зайнятість.
EN: The paper investigates how the evolution of the digitalization of economies alters the influence of foreign direct investment (FDI) on employment, using China as a case study. The study focuses on China, the largest developing economy, which has a significant influence on other economies, including Ukraine. With technological shifts demanding more skilled labor, particu-larly within the rapid growth of the digital economy, new pathways emerge regarding how foreign investment affects the host country's job market. The development of the digital economy can reduce the costs of information retrieval, production, trans-actions and delivery, etc. Beyond altering organizational practices, digital technologies also impact broader social dynamics. Understanding and leveraging digital transformation require consideration of both dimensions. To examine these aspects, a set of indices was employed, estimating digital economy development through entropy estimation and the coefficient of variation. These measurements formed the basis for a digital economy development index, utilizing indicators from four digitalization sectors: digital infrastructure, industry, innovation, and tool utilization. An empirical regression model integrated multiple indicators, such as employment rate, GDP, FDI, digitization coefficient, human capital, export rates, wages, and the proxy of interaction between FDI and the economy's digitization coefficient. Different sectors and regions within China were separately studied. Analyzing panel data across 30 Chinese provinces from 2001 to 2021 revealed that increased digitalization amplifies the positive impact of FDI inflows on domestic employment. Notably, this effect is more prominent in the service sector than in manufacturing, and it's relatively stronger in the less developed western provinces compared to the eastern and central ones. As the digital economy in the western regions is less mature, investments there yield relatively higher returns. These findings support the notion that employment grows alongside rising FDI inflows. However, it's crucial to highlight that digitalization increasingly shapes the intensity of FDI's influence on employment.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/11955
Інші ідентифікатори: http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/1377
DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/189-5
Розташовується у зібраннях:№ 189

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Hrabynskyi.pdf523,36 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.