Особливості впливу маркетингової діяльності на споживача культурної сфери

Abstract

UK: Просте поширення маркетингу на невиробничу сферу все-таки неправомірно. Передусім маркетинг неприбуткових організацій у соціально-культурній сфері – це визначення ринків соціально-культурних послуг, їх позиціонування, їх цілеспрямована реклама, просування і конкуренція, у тому числі з комерційними фірмами, завоювання або створення своєї ніші на ринку послуг, диверсифікація фінансування і зовнішньоекономічна діяльність. Отже, є маркетинг ідей (програм), де суб’єктами є соціальні інститути (органи влади, партії, громадські організації, фонди, рухи тощо), виробники соціальних послуг, ЗМІ та ін. Споживачами ж виступають члени суспільства (виборці, платники податків, соціально незахищені групи населення, студенти тощо). В умовах розвиненої, зрілої ринкової економіки для її концептуального вираження, яким є маркетинг, його поширення на всі сфери життєдіяльності суспільства зажадало додаткових інтелектуальних зусиль та переосмислення самої концепції. Проста орієнтація на споживача та його потреби у цьому разі не спрацьовує з тієї самої причини. Можна як завгодно ретельно вивчати потреби споживача, але гроші за надані йому послуги знаходяться в інших руках. Ось тут і виникає поле маркетингового аналізу та програмування, з'ясування, хто, за що та якою мірою готовий платити. Ринок підприємства ніби роздвоюється, воно має справу з двома «ринками», кожен з яких не є ринком у повному сенсі слова. Один «ринок» – споживач, в якого немає коштів. Інший «ринок» – піклувальники, спонсори, донори, меценати, які сплачують за послуги та товар не для себе. Лише разом ці два «ринки» виконують роль повноцінного ринку.

RU: Простое распространение маркетинга на непроизводственную сферу все-таки неправомерно. Прежде всего маркетинг неприбыльных организаций в социально-культурной сфере – это определение рынков социально-культурных услуг, их позиционирование, их целенаправленная реклама, продвижение, конкуренция, в том числе с коммерческими фирмами, завоевание или создание своей ниши на рынке услуг, диверсификация финансирования и внешнеэкономическая деятельность. Итак, есть маркетинг идей (программ), где субъектами являются социальные институты (органы власти, партии, общественные организации, фонды, движения и т. п.), производители социальных услуг, СМИ и др. Потребителями выступают члены общества (избиратели, налогоплательщики, социально не защищенные группы населения, студенты и т. д.). В условиях развитой, зрелой рыночной экономики для ее концептуального выражения, которым является маркетинг, его распространение на все сферы жизнедеятельности общества потребовало дополнительных интеллектуальных усилий и переосмысления самой концепции. Простая ориентация на потребителя и его потребности в этом случае не срабатывает по той самой причине. Можно как угодно тщательно изучать потребности потребителя, но деньги за оказанные ему услуги находятся в других руках. Вот здесь как раз и возникает поле маркетингового анализа и программирования, выяснение, кто, за что и в какой мере готов платить. Рынок предприятия будто раздваивается, оно имеет дело с двумя «рынками», каждый из которых не является рынком в полном смысле слова. Один «рынок» – потребитель, у которого нет средств. Другой «рынок» – попечители, спонсоры, доноры, меценаты, которые платят за услуги и товар не для себя. Только вместе эти два «рынка» исполняют роль полноценного рынка.

EN: Easy distribution of marketing to non-production sectors is still illegal. Marketing of non-profit organizations in the socio-cultural sphere, first of all, is a definition of markets socio-cultural services, their positioning, their targeted advertising, promotion, competition, including with commercial firms. The conquest or the creation of a niche in the market, and diversification of financing, and foreign economic activity. So, has marketing ideas (programs), where the subjects are social institutions (governments, parties, public organizations, foundations, movements, etc.), manufacturers, social services, mass media, etc. Consumers are members of the society (voters, taxpayers, socially disadvantaged groups, students, etc.). In a developed, Mature market economy for its conceptual expression, which is marketing, it spread to all spheres of society required additional intellectual effort and rethinking of the concept. Easy orientation on the consumer and his needs in this case fails for the same reason. As you like to carefully study the needs of the consumer, but the money for the services rendered to him are in other hands. Here just there is a field of marketing analysis and programming, figuring out who, what, and to what extent is willing to pay. The enterprise market like forks, it has two «markets», each of which is not a market in the true sense of the word. One «market» – the consumer who has no means. Another «market» – Trustees, sponsors, donors, patrons who pay for services and goods. Only together these two «markets» serve as a full-fledged market.