http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16450 Wed, 10 Jun 2026 02:23:36 GMT 2026-06-10T02:23:36Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17097 Досвід ЄС щодо впровадження політики зеленого економічного зростання на регіональному рівні. Чала, Вероніка Сергіївна; Chala, Veronika; Якуб, С. В.; Yakub, Stanislav UK: Статтю присвячено дослідженню досвіду Європейського Союзу у впровадженні політики зеленого економічного зростання на регіональному рівні та можливостям його використання в Україні. У центрі аналізу – поєднання нормативно-фінансової архітектури ЄС (Європейський фонд регіонального розвитку, Когезійний фонд, Фонд справедливого переходу, програма REPowerEU) з інструментально-управлінською логікою (стратегії смарт-спеціалізації S3/S4, кластерні ініціативи, місійний підхід). Показано, що ефективність зелених трансформацій визначається не лише обсягами фінансування, а й здатністю регіонів інтегрувати ресурси у власні стратегії розвитку. Розглянуто чотири типи регіональних моделей: соціально орієнтовану (вугільні регіони Польщі, Греції, Іспанії), інноваційно-промислову (Емілія-Романья з акцентом на циркулярну економіку), ресурсно-біоекономічну (Північна Карелія, Фінляндія) та місійно-лідерську (регіони Швеції та Данії). Проаналізовано систему моніторингу та індикаторів, що охоплюють зайнятість, перекваліфікацію, частку відновлюваних джерел енергії, розвиток кластерів і динаміку приватних інвестицій. Визначено ключові ризики: затримки з підготовкою планів справедливого переходу, нерівність у доступі до ресурсів, конфлікт між екологічними та соціальними цілями, фрагментація інструментів, слабка участь бізнесу й громад. На основі досвіду ЄС сформульовано уроки для України: розробка регіональних «дорожніх карт» відновлення, інтеграція принципів смарт-спеціалізації, поєднання грантових і кредитних механізмів, створення регіональних обсерваторій для моніторингу, забезпечення балансу між екологічними та соціальними завданнями. Обґрунтовано, що зелений перехід може стати для України не лише екологічним, а й соціально-економічним проектом відновлення, що сприятиме інтеграції до європейського простору.; EN: The article is devoted to the analysis of the European Union’s experience in implementing green economic growth policies at the regional level and to identifying possible lessons for Ukraine in the context of post-war recovery and European integration. The concept of green growth is interpreted as the combination of economic development with environmental imperatives, where ecological restrictions act as a stimulus for innovation and diversification rather than as a barrier to progress. The European Green Deal, adopted in 2019, serves as the overarching framework that institutionalizes this approach, setting the goal of climate neutrality by 2050 and mobilizing financial and regulatory instruments to support regions in transition. A special emphasis is placed on the interaction between the EU’s normative-financial architecture and its instrumental-managerial logic. On the one hand, the architecture is represented by the European Regional Development Fund, the Cohesion Fund, the Just Transition Fund, and the REPowerEU initiative, which together provide financial resources and regulatory conditions for a green transition. On the other hand, the managerial logic is reflected in the evolution of Smart Specialisation strategies (S3 to S4), the formation of regional clusters, and the use of mission-oriented approaches that allow regions to translate resources into concrete projects and innovation ecosystems. The article analyzes different regional models that illustrate the diversity of approaches within the EU: the socially oriented trajectory of coal-dependent regions in Poland, Greece, and Spain; the innovation- and industry-driven circular economy model in Emilia-Romagna (Italy); the resource-based bioeconomy of North Karelia (Finland); and the missionoriented leadership approach of Swedish and Danish regions. Monitoring systems and indicators are considered not as technical tools only, but as mechanisms of accountability and trust-building, covering employment, reskilling, renewable energy deployment, cluster dynamics, and investment flows. The analysis identifies several structural risks that may undermine green growth at the regional level, including delays in approving territorial just transition plans, unequal access to EU resources, conflicts between environmental and social priorities, fragmentation of instruments, and insufficient participation of businesses and local communities. Based on this review, the article formulates key lessons for Ukraine: the necessity of regional recovery roadmaps modeled on territorial just transition plans; the integration of Smart Specialisation into regional strategies; the combination of grants and loans to scale investment; the creation of regional observatories for monitoring employment and skills; and the balancing of ecological and social objectives to maintain public trust. The conclusion highlights that for Ukraine, green transition should not be reduced to environmental policy alone but should be understood as a comprehensive socio-economic recovery project, reinforcing resilience and facilitating integration into the European Union. Mon, 01 Sep 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17097 2025-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17094 Інноваційні методи прийняття управлінських рішень в бізнес-організаціях в умовах діджиталізації Труніна, Ірина Михайлівна; Trunina, Iryna; Сухомлин, Лариса Вадимівна; Sukhomlyn, Larysa; Шишлова, Ю. В.; Shyshlova, Yuliia UK: У даній статті актуалізується питання вивчення та імплементації інноваційних механізмів прийняття рішень, які мають забезпечити лідерство організацій на сучасному цифровому ринку в перспективі. Поточна динаміка ринку зумовлює гостру потребу в систематизації та пошуку інноваційних методів, які можуть оптимізувати управлінські процеси та створити нові технологічні механізми для підвищення загальної ефективності діяльності. Розповсюдження відповідних технологій відбувається паралельно з боку малих, швидко адаптованих стартапів та величезних корпорацій, що мають значні ресурси для масштабних інвестицій. Такий двополюсний розвиток особливо підкреслює необхідність для організацій середнього рівня знайти та сформувати свою власні інноваційні методи прийняття рішень. Управлінське рішення щодо впровадження технологій Web3 розглядається не як слідування трендам, а як усвідомлений вибір, безпосередня відповідь на зовнішні виклики, спрямована на забезпечення сталості та розвитку в швидкозмінному ринковому середовищі. З моменту свого формування у 2009 році екосистема Web3 активно розростається, формуючи нові ринки та інструменти, що змушує менеджерів переосмислювати свої підходи до прийняття рішень та стратегічного планування.; EN: The relevance of the study is determined by the need for in-depth study and systematization of innovative decisionmaking methods that Web3 technologies offer to the modern business environment. In the context of global digital transformation, traditional approaches to management and finance are proving insufficient to ensure the competitiveness and sustainable development of organizations. The purpose of this article is to analyze Web3 tools, in particular blockchain, asset tokenization, decentralized finance (DeFi), and decentralized autonomous organizations (DAOs), as a basis for forming new, more transparent, secure, and effective methods and models for management decision-making. The paper applies a comprehensive methodology that includes a systematic analysis of the functional capabilities of Web3 technologies and a structural-logical approach to classifying their impact on corporate governance and financial management. The use of case studies has made it possible to illustrate the practical aspects of integrating these tools into the activities of large companies. The results confirm that Web3 is not only a technological trend but also a new paradigm that provides managers with qualitatively different tools. It has been established that blockchain creates a foundation for trust and data security; tokenization and DeFi radically increase the flexibility and liquidity of financial management; and DAOs transform corporate governance into a collective and inclusive process. In addition, the integration of AI agents into routine operations allows managers to effectively refocus their attention on strategic planning. The practical value of the article lies in providing organizations with clear recommendations for implementing Web3 technologies: from the need to start with pilot projects to test systems and processes to the mandatory investment in the development of internal competencies. The materials in the article can serve as a basis for developing innovative strategies that will help business organizations minimize technical and regulatory risks and secure leadership in today's digital market. Mon, 01 Sep 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17094 2025-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17093 Роль та види інструментів тайм-менеджменту в ефективному управлінні особистим часом і робочими проєктами менеджерів Ткачук, Ганна Юріївна; Tkachuk, Hanna; Бурачек, Ігор Володимирович; Burachek, Igor; Сотник, Ангеліна Анатоліївна; Sotnyk, Anhelina UK: В статті проаналізовано роль та види інструментів тайм-менеджменту в ефективному управлінні особистим часом і робочими проєктами менеджерів. Досліджено ключові аспекти управління часом як навички, що передбачає планування, визначення пріоритетів і раціональний розподіл ресурсів для забезпечення продуктивної організації праці. Авторами доведено, що свідоме використання інструментів тайм-менеджменту дозволяє менеджерам підвищувати продуктивність, зменшувати стрес і досягати балансу між професійними обов’язками та особистим життям. Особливу увагу приділено впливу некомпетентного управління часом, зокрема прокрастинації, яка призводить до зниження якості роботи, порушення термінів і погіршення психоемоційного стану керівників. Розглянуто сучасні інструменти тайм-менеджменту, такі як електронні календарі (Google Календар, Microsoft Календар, iCloud Календар), системи управління проєктами (Microsoft Project, Jira, GitHub) та планувальники завдань (Google Tasks, Trello, Notion, TickTick). Авторами доведено, що ці інструменти сприяють структуруванню робочих процесів, аналізу витрат часу та синхронізації командної роботи. Зазначено, що вибір інструменту залежить від потреб менеджера, складності проєктів і необхідності інтеграції з іншими платформами. Також відмічено, що інструменти тайм-менеджменту є ключовими для підвищення ефективності управлінської діяльності та професійного зростання керівників. Авторами доведено, що їхнє використання не лише оптимізує робочі процеси, а й сприяє зниженню рівня тривожності, підвищенню впевненості та ментального здоров’я. Стаття підкреслює важливість свідомого вибору інструментів залежно від індивідуальних потреб і специфіки проєктів, що дозволяє менеджерам досягати успіху як у професійній, так і в особистій сферах.; EN: The article analyzes the role and types of time management tools in the effective management of managers’ personal time and work projects. Key aspects of time management are studied as a skill that involves planning, prioritization, and rational allocation of resources to ensure productive organization of work. The authors argue that the conscious use of time management tools enables managers to increase productivity, reduce stress, and achieve a balance between professional responsibilities and personal life. Special attention is given to the impact of incompetent time management, particularly procrastination, which leads to reduced work quality, missed deadlines, and deterioration of managers’ psycho-emotional state. Modern time management tools are considered, such as electronic calendars (Google Calendar, Microsoft Calendar, iCloud Calendar), project management systems (Microsoft Project, Jira, GitHub), and task planners (Google Tasks, Trello, Notion, TickTick). The authors demonstrate that these tools help structure work processes, analyze time expenditures, and synchronize teamwork. Their functionality is analyzed separately, using examples such as Kanban boards in Trello or the Pomodoro timer in TickTick to combat procrastination. It is noted that the choice of tool depends on the manager’s needs, project complexity, and the necessity of integration with other platforms. The article also focuses on the advantages of using software products for time management, which include increased productivity, improved focus, reduced stress, and ensuring high task performance quality. It is proven that effective time planning contributes to timely project completion, optimal resource allocation, and a harmonious balance between work and personal life. It is also highlighted that time management tools are essential for improving managerial efficiency and professional growth. The authors conclude that their use not only optimizes work processes but also reduces anxiety, boosts confidence, and supports mental health. The article emphasizes the importance of consciously selecting tools depending on individual needs and project specifics, allowing managers to achieve success in both professional and personal spheres. Mon, 01 Sep 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17093 2025-09-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17061 Механізми громадської участі в управлінні територіальними громадами: сучасні виклики та перспективи розвитку Стецик, Я. В.; Stetsik, Yaroslav; Грицку, Юлія Петрівна; Hrytsku, Yuliia UK: У статті здійснено комплексний аналіз сучасних механізмів громадської участі в управлінні територіальними громадами України. Досліджено традиційні інструменти участі та інноваційні цифрові механізми. Особливу увагу приділено впливу воєнного стану на трансформацію пріоритетів громадської активності: від питань благоустрою та інфраструктури до забезпечення безпеки, адаптації внутрішньо переміщених осіб, волонтерства та гуманітарної допомоги. Виявлено ключові бар’єри громадської участі. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до удосконалення механізмів громадської участі шляхом розвитку цифрової інфраструктури, підвищення рівня громадянської освіти, адаптації кращих європейських практик та вдосконалення нормативноправового забезпечення. Результати дослідження свідчать, що ефективні механізми громадської участі виступають стратегічним ресурсом соціальної згуртованості, довіри до влади та побудови сучасної моделі демократичного врядування.; EN: The article presents a comprehensive study of the mechanisms of public participation in the governance of territorial communities in Ukraine under the conditions of decentralization, digital transformation, and martial law. Public participation is defined as an institutionally formalized process of involving citizens in the preparation, adoption, and monitoring of decisions within the system of local self-government, aimed at increasing transparency, accountability, and legitimacy of public authority. Both traditional forms of participation — local referendums, public hearings, local initiatives, participatory budgeting, and self-organization bodies — and innovative digital tools — electronic petitions, online consultations, open data platforms, geographic information systems, mobile applications, blockchain, and artificial intelligence — are analyzed. Special attention is paid to the transformation of participatory practices under martial law, when community priorities shifted from infrastructure and improvement issues to ensuring security, supporting internally displaced persons, volunteering, and humanitarian assistance. Empirical data and case studies confirm that communities with established traditions of citizen participation proved more resilient to crisis challenges and were able to adapt more quickly to new conditions. Systemic barriers to effective participation are identified, including institutional fragmentation, gaps in legal regulation, socio-economic inequalities, and insufficient civic awareness. It is demonstrated that overcoming these challenges requires a comprehensive approach combining the development of digital infrastructure, expansion of civic education programs, adaptation of best European practices, and modernization of the legal framework. The findings confirm that public participation mechanisms are not only instruments of democratic governance but also a strategic resource for strengthening social cohesion, increasing trust in institutions, and ensuring sustainable community recovery in times of crisis. Mon, 01 Sep 2025 00:00:00 GMT http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17061 2025-09-01T00:00:00Z