<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>№ 4</title>
<link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16121</link>
<description/>
<pubDate>Sat, 18 Apr 2026 00:31:51 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-18T00:31:51Z</dc:date>
<item>
<title>Modeling the dynamics of groundwater in applied problems</title>
<link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16165</link>
<description>Modeling the dynamics of groundwater in applied problems
Tiutkin, Oleksii; Тютькін, Олексій Леонідович; Bubnova, Olena; Бубнова, Олена Анатоліївна; Markul, Ruslan; Маркуль, Руслан Володимирович; Miroshnyk, Vitalii; Мірошник, Віталій Анатолійович; Mashykhina, Polina; Машихіна, Поліна Борисівна
EN: Problem statement. Forecasting and analyzing groundwater dynamics under anthropogenic impact on aquifers is a pressing issue. This task arises when designing drainage systems for flooded areas, designing water intakes from underground sources, the impact of waste disposal sites on the movement of groundwater, and water leakage from water supply and sewage systems. Anthropogenic impact can affect both groundwater (unconfined aquifers) and confined aquifers. Technogenic impact can occur through a system of wells, leakage of effluents from landfills, infiltration of precipitation, and irrational irrigation. Solving this type of problem requires the use of multifactorial filtration models. The purpose of the article. To conduct a comprehensive analysis of mathematical models in groundwater dynamics problems and to identify their advantages and disadvantages. Conclusions. The analysis showed that the modern approach to solving groundwater dynamics problems is to use multidimensional filtration equations that take into account changes in the groundwater level (or hydrodynamic pressure in the confined aquifer) over time. These modeling equations take into account water infiltration into underground horizons. The boundary conditions of the modeling filtration equations that ensure the correct formulation of the boundary problem are considered. It is shown that the formulation of specific groundwater dynamics problems (drainage, operation of water intake wells, etc.) is implemented in models by setting “internal” boundary conditions. Applied problems are analyzed where models of unconfined and confined groundwater flow can be used.; UK: Постановка проблеми. Актуальною проблемою е прогнозування та аналіз динаміки підземних вод при антропогенному впливу на водоносні горизонти. Дана задача виникає при проектуванні систем дренажу підтоплених територій, проектуванні водозаборів з підземних джерел, впливу полігонів відходів на режим руху підземних вод, витоку води с систем водопостачання та каналізації. Антропогенне навантаження може бути як на ґрунтові водо (безнапірний водоносний горизонт) так і на напірні водоносні горизонти. Техногенний вплив може здійснюватися крізь систему свердловин, витоку стоків з полігонів, інфільтрації опадів, нераціонального зрошування. Рішення такого класу задач потребує використання багатофакторних моделей фільтрації. Мета роботи. провести комплексний аналіз математичних моделей в задачах динаміки підземних вод та визначити їх переваги та недоліки. Висновки. Проведений аналіз показав, що сучасним підходом при рішенні задач динаміки підземних вод є використання багатовимірних рівнянь фільтрації, що враховують зміну рівня ґрунтових вод (або гідродинамічного напору в напірному водоносному горизонті) з часом. Дані моделюючи рівняння враховують інфільтрацію води в підземні горизонти. Розглянуто крайові умови моделюючих рівнянь фільтрації, що забезпечують коректну постановку крайової задачі. Показано, що формулювання конкретних задач динаміки підземних вод (дренаж, робота свердловин системи водозабору тощо) реалізуються в моделях шляхом задання «внутрішніх» граничних умов. Проаналізовані прикладні задачі, де можуть бути використані моделі руху безнапірного та напірного підземного потоку.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16165</guid>
<dc:date>2025-08-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Інженерно-технічне оснащення кордону і ліній розмежування України з росією</title>
<link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16164</link>
<description>Інженерно-технічне оснащення кордону і ліній розмежування України з росією
Савицький, Микола Васильович; Savytskyi, Mykola; Радкевич, Анатолій Валентинович; Radkevych, Anatolii; Бевз, Микола Валентинович; Bevz, Mykola; Бордун, Марина В'ячеславівна; Bordun, Maryna; Савицький, Олександр Миколайович; Savytskyi, Oleksandr; Іванченко, Володимир Іванович; Ivanchenko, Volodymyr
UK: Постановка проблеми. Держкордон з Росією має протяжність 2 295 км при загальній протяжності українського кордону майже 6 993 км, включаючи 1355 км морської ділянки. Розвиток системи охорони та захисту державного кордону, як складової частини національної системи безпеки, зумовлений різноплановими загрозами, що виникають у прикордонному просторі. Основні виклики спричинені війною росії проти України, яка призвела до тимчасової окупації частини територій, активних бойових дій, терористичних атак, а також зростання рівня контрабанди зброї, боєприпасів та інших засобів ведення війни. Сьогодні забезпечення належного рівня безпеки та захисту кордонів вимагає вдосконалення інженерно-технічної інфраструктури вздовж державного кордону України та ліній розмежування, що утворилися внаслідок окупації частин країни. Мета статті − аналіз історичного досвіду облаштування захисту кордонів української держави, сучасного вітчизняного і міжнародного досвіду інженерно-технічного облаштування кордонів, розробка концепції майбутнього повоєнного облаштування українського кордону та лінії розмежування. Висновок. Війна росії проти України, яка розпочалася в 2014 році з окупації Криму, Донецької і Луганської областей обумовила необхідність інженерно-технічного облаштування кордонів України з нових позицій. Зважаючи на те, що в Україна межує з агресивним сусідом – росією, а також її сателітом – Білоруссю, військова загроза вторгнення залишиться і в повоєнний час. Україна в результаті досвіду повномасштабної війни потребує комплексного, багаторівневого захисту кордонів і ліній розмежування, який поєднує: фізичні бар’єри (загородження, мінні поля); цифрові технології (радари, тепловізійні камери, розумні сенсори, дрони, кіберзахист); активну оборону (протиракетні системи, «стіна дронів»). Український кордон має бути: гібридним, поєднуючи фізичні бар’єри і цифрові технології, що попереджають загрози; глибоким − з трьома лініями оборони (передова, резерв, тил); мобільним за рахунок застосування дронів і ракет. Саме за такою концепцією має розвиватись інженерно-технічне облаштування кордонів і ліній розмежування України з росією.; EN: Problem Statement. The state border with Russia spans 2,295 km out of Ukraine’s total border length of nearly 6,993 km, which includes 1,355 km of maritime boundaries. The development of the State Border Guard and Protection System as a Component of National Security is driven by diverse threats emerging in the border area. The main challenges were caused by Russia’s war against Ukraine, which has led to the temporary occupation of parts of Ukraine’s territory, active hostilities, terrorist attacks, and an increase in the smuggling of weapons, ammunition, and other means of warfare. Today, ensuring an adequate level of border security and protection requires the enhancement of engineering and technical infrastructure along Ukraine’s state border and the demarcation lines resulting from occupying parts of the country. The purpose of the article is to analyze the historical experience of organizing the protection of Ukraine’s state borders, modern domestic and international practices of border engineering and technical arrangements, and to develop a concept for the future post-war design of Ukraine’s border and demarcation line. Conclusion. Russia’s war against Ukraine, launched in 2014 with the occupation of Crimea, Donetsk, and Luhansk regions, has necessitated a fundamental rethinking of Ukraine’s engineering and technical border arrangements. Given that Ukraine borders an aggressive neighbor, Russia, and its satellite state, Belarus, the military threat of invasion will remain into the post-war period. Drawing on lessons from full-scale warfare, Ukraine now requires a comprehensive, multi-layered defense system for its borders and demarcation lines, integrating: physical barriers (fortifications, minefields), digital technologies (radars, thermal cameras, smart sensors, drones, cyber defenses), and active deterrence (missile defense systems, “drone walls”). This concept should be used to develop the engineering and technical arrangement of the border and demarcation line between Ukraine and Russia.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16164</guid>
<dc:date>2025-08-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Аналіз організації контролю якості будівельних робіт у каркасно-монолітному будівництві</title>
<link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16158</link>
<description>Аналіз організації контролю якості будівельних робіт у каркасно-монолітному будівництві
Пахомов, Максим Васильович; Pakhomov, Maksym; Заяць, Євген Іванович; Zaiats, Yevhen
UK: Постановка проблеми. На сьогоднішній день питання підвищення якості будівництва залишається актуальним. Особливо це стосується періоду після завершення бойових дій, коли можливе очікування значного зростання обсягів будівництва у зв’язку з необхідністю відновлення критичної інфраструктури та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. У цьому контексті каркасно-монолітне будівництво є одним із найефективніших і найшвидших способів вирішення зазначеної проблеми. Однак разом із збільшенням обсягів будівництва постає питання забезпечення належного рівня якості виконання робіт. Проблема полягає в складності забезпечення належного рівня контролю цих двох залежних параметрів системи. Цю проблему майже неможливо усунути, але її можна та необхідно врахувати. Дослідження спрямоване на виявлення можливих шляхів вдосконалення системи контролю якості, враховуючи потенційне зростання темпів будівельного виробництва. Висока інтенсивність будівельного процесу вимагає вдосконалення системи контролю, що дозволить оперативно реагувати на можливі відхилення від будівельних норм та проєктних вимог. У статті проаналізовано підхід до організації оперативного контролю виконання робіт у каркасно-монолітному будівництві із залученням функціоналу технічного нагляду. Основна увага приділяється вдосконаленню поопераційного контролю якості будівельних процесів, що забезпечує можливість оперативного оновлення інформації про статус виконання робіт у реальному часі. Такий підхід спрямований на підвищення прозорості будівельного виробництва, покращення координації між учасниками проєкту та забезпечення належного рівня контролю якості робіт, що виконуються. У сучасних дослідженнях цього напряму накопичено значний обсяг наукових праць, однак ми бачимо, що впровадження оперативного контролю демонструє закономірність яка проявляється в наявності залежності між управлінням інформацією у реальному часі та зниженням ризиків невідповідності графіку виконання робіт. Крім того, оперативне виявлення потенційних недоліків дозволяє мінімізувати потребу в усуненні дефектів на завершальних стадіях, що є важливим аспектом оптимізації технологічного процесу щодо якості будівельних робіт. Водночас, можна відзначити необхідним зосередитись на удосконаленні елементів системи контролю якості, так як використовуючи сучасні засоби моніторингу та аналізу якості будівельних робіт не завжди можливо своєчасно виявити дефекти на початкових стадіях. Така недосконалість підвищує ймовірність виникнення відхилень від початково затвердженого графіка, що може спричиняти затримки, додаткові витрати на усунення дефектів, а також збільшення матеріальних витрат і залучення додаткових людських ресурсів. Хоча існують численні підходи до управління тривалістю та якістю будівельних робіт, але на практиці їх використання часто не дозволяє забезпечити ефективний контроль над процесами. Мета статті − аналіз підходів до організації оперативного контролю, пов’язаного із технічним наглядом у каркасно-монолітному будівництві. Основна увага зосереджена на удосконалені впровадження поопераційного контролю якості будівельних процесів, а також визначенні його впливу на ефективність будівельного виробництва. Розгляд цього напрямку має на меті виявити закономірності, які полягають у залежності між оперативним оновленням інформації у реальному часі, своєчасним реагуванням та зниженням ризиків відхилень від графіка виконання робіт. Висновки. У ході подальших досліджень планується проаналізувати вплив оперативного контролю на якість каркасно-монолітного будівництва. Очікується, що вдосконалення системи контролю сприятиме своєчасному виявленню дефектів, зниженню ризиків відхилень від графіку та оптимізації будівельного процесу. Основна увага буде зосереджена на впровадженні сучасних засобів моніторингу та удосконаленні механізмів застосування автоматизації контролю якості. Отримані результати дозволять підвищити ефективність управління будівельними роботами та покращити координацію між учасниками проєкту.; EN: Problem statement. Today, the issue of improving construction quality remains highly relevant. This is especially true in the post-conflict period when a significant increase in construction volumes is expected due to the urgent need to restore critical infrastructure and provide housing for internally displaced persons. In this context, frame-monolithic construction is one of the most efficient and fastest methods to address these challenges. However, alongside the increase in construction volumes, the challenge of ensuring an adequate level of work quality arises. The core problem lies in the complexity of ensuring proper control over these two interdependent parameters of the system. This problem is almost impossible to eliminate entirely, but it can and must be taken into account. The study focuses on identifying possible ways to improve the quality control system considering the potential acceleration of construction processes. The high intensity of the construction process requires enhancing the control system enabling quick responses to potential deviations from building codes and design requirements. The article analyzes the approach to organizing operational quality control in frame-monolithic construction with the involvement of technical supervision functions. The main focus is on improving operational (step-by-step) quality control of construction processes ensuring real-time updates on work progress. This approach aims to enhance transparency in construction processes improve coordination among project participants and ensure an appropriate level of quality control for the work being performed. Modern research in this area has accumulated a significant body of scientific work however it is evident that the implementation of operational control reveals a clear trend: a direct dependence between real-time information management and reduced risks of schedule deviations. Moreover, the early identification of potential defects minimizes the need for defect correction at the final stages of construction which is a critical aspect of optimizing construction processes in terms of quality. At the same time attention should be focused on improving elements of the quality control system as even with the use of modern monitoring and quality analysis tools it is not always possible to detect defects at the initial stages. Such shortcomings increase the likelihood of deviations from the initially approved schedule leading to delays additional defect correction costs increased material consumption and the need to involve additional human resources. Although numerous approaches to managing construction duration and quality exist their practical application often fails to ensure effective process control. Purpose of the article. The purpose of this article is to analyze approaches to the organization of operational quality control associated with technical supervision in frame-monolithic construction. The main focus is on improving the implementation of step-by-step quality control of construction processes and determining its impact on construction process efficiency. Exploring this aspect aims to identify key patterns particularly the relationship between real-time information updates timely responses and reduced risks of schedule deviations. Conclusions. Further research will focus on analyzing the impact of operational control on the quality of frame-monolithic construction. It is expected that improvements in the control system will contribute to the timely identification of defects reduced risks of schedule deviations and overall process optimization. The primary focus will be on implementing modern monitoring tools and improving mechanisms for automated quality control. The results obtained will enhance the efficiency of construction management and improve coordination among project participants.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16158</guid>
<dc:date>2025-08-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Організація житлового будівництва на основі принципів сталого розвитку</title>
<link>http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16157</link>
<description>Організація житлового будівництва на основі принципів сталого розвитку
Кравчуновська, Тетяна Сергіївна; Kravchunovska, Tatyana; Дігтяр, Кирило Валерійович; Dihtiar, Kyrylo
UK: Постановка проблеми. Задля досягнення спільного кращого майбутнього необхідно дотримуватися принципів концепції сталого розвитку, зокрема виявляти відповідальне ставлення до довкілля в усіх сферах життєдіяльності людини. Це зокрема передбачає забезпечення доступним, безпечним і недорогим житлом, екологічно стійку урбанізацію, сприяння будівництву екологічно стійких і міцних будівель із використанням місцевих матеріалів. Тобто стале будівництво – це процес створення будівель, які є екологічно чистими та ресурсоефективними протягом усього життєвого циклу (проєктування, будівництво, експлуатація, ремонт, реконструкція, ліквідація). Такий підхід до будівництва житлових будинків розширює і доповнює традиційний підхід до проєктування і спорудження будівель із точки зору їх економічності, корисності, довговічності та комфортності. Але на сьогодні відсутнє вичерпне наукове обґрунтування прогнозованих техніко-економічних показників проєктів створення сталих малоповерхових житлових будівель, яке б враховувало вплив визначальних організаційно-технологічних, технічних, економічних, соціальних та управлінських факторів. Мета статті. Аналіз чинників, які визначають сталість будівель, зокрема їх інклюзивність, безпечність, життєстійкість та збалансованість. Висновок. Для прийняття науково обґрунтованих рішень, які забезпечуватимуть ефективне використання ресурсів, скорочення тривалості виробництва робіт і зниження вартості будівельної продукції, необхідно здійснити формалізацію визначальних організаційно-технологічних, технічних, економічних, соціальних та управлінських факторів, які характеризують особливості створення сталих малоповерхових житлових будівель та впливають на техніко-економічні показники проєктів.; EN: Problem statement. To achieve a shared better future, it is essential to adhere to the principles of sustainable development, particularly by demonstrating a responsible attitude toward the environment in all areas of human activity. This also involves ensuring accessible, safe, and affordable housing, promoting environmentally sustainable urbanization, and encouraging the construction of eco-friendly and durable buildings using local materials. In other words, sustainable construction is the process of creating buildings that are environmentally friendly and resource efficient throughout their life cycle (design, construction, operation, repair, reconstruction, and demolition). This approach to residential building construction expands and complements the traditional approach to the design and construction of buildings in terms of their efficiency, usefulness, durability, and comfort. However, there is currently no comprehensive scientific justification for the projected technical and economic indicators of sustainable low-rise residential building projects, which would take into account the impact of key organizational, technological, technical, economic, social, and managerial factors. Purpose of the article. Analysis of the factors determining the sustainability of buildings, specifically their inclusivity, safety, resilience, and balance. Conclusion. To make scientifically grounded decisions that will ensure the efficient use of resources, reduce the duration of work and lower the cost of building production, it is necessary to formalize the key organizational, technological, technical, economic, social and managerial factors. These factors characterize the specifics of creating sustainable low-rise residential buildings and influence the technical and economic indicators of the projects.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16157</guid>
<dc:date>2025-08-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
