http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16665 2026-04-28T10:42:40Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16931 Інструменти диджиталізації у формуванні конкурентних переваг бізнесу Москалець, Інна Миколаївна; Moskalets, Inna; Абдразаков, Ігор; Abdrazakov, Igor UK: У статті здійснено ґрунтовне дослідження сучасних інструментів диджиталізації, які впливають на фор-мування та посилення конкурентних переваг підприємств у різних галузях національного господарства. Диджиталізація розглядається як ключовий вектор розвитку бізнесу в умовах цифрової трансформації, що охоплює глобальні технологічні тренди, зміну споживчих уподобань та зростання ролі цифрових каналів комунікації. За-значено, що використання цифрових рішень вже не є конкурентною перевагою само по собі – воно стало необ-хідною умовою для збереження позицій на ринку. Водночас, грамотне впровадження цифрових інструментів дозволяє сформувати нову якість бізнес-моделі, скоротити витрати, покращити взаємодію з клієнтами та оптимізувати процеси прийняття управлінських рішень. У роботі систематизовано та проаналізовано основні цифрові інструменти, що наразі активно впроваджуються в практику управління підприємствами. До них від-несено такі засоби, як CRM-системи, які дозволяють здійснювати точне управління клієнтськими базами та персоналізувати комунікацію; хмарні технології (cloud computing), що забезпечують мобільність, масштабованість та економічність доступу до цифрових ресурсів; інструменти digital-маркетингу, зокрема SEO, SMM, контент-маркетинг та email-розсилки, які сприяють формуванню стійкої конкурентної позиції на ринку; ана-літичні платформи для обробки великих масивів даних (Big Data), які дозволяють отримувати стратегічну ін-формацію про ринок, конкурентів та поведінку споживачів; ERP-системи для інтегрованого управління ресурсами підприємства; логістичні цифрові рішення, що оптимізують ланцюги постачання, складські операції та доставку продукції. Особливу увагу приділено впливу пандемії COVID-19 на цифровізацію бізнес-процесів. У до-слідженні наголошується, що саме у період глобальної кризи диджиталізація виявилась вирішальним чинником виживання для багатьох підприємств, особливо в малому та середньому бізнесі. Розглянуто приклади трансформації бізнес-моделей у ресторанній сфері, ритейлі, освіті, медичних послугах та сфері HoReCa. Цифрові платформи, онлайн-замовлення, мобільні додатки, безконтактна оплата, віртуальні робочі простори та цифрові інструменти управління стали повсякденними засобами адаптації до нових умов. У результаті дослідження обґрунтовано, що ефективне впровадження інструментів диджиталізації потребує не лише фінансових інвестицій, але й зміни організаційної культури, підвищення цифрової грамотності персоналу, стратегічного бачення цифрових трансформацій на рівні керівництва компаній. Важливо також враховувати динаміку технологічних змін, адаптувати цифрові рішення до особливостей кожного конкретного бізнесу та будувати партнерства з технологічними провайдерами.; EN: The article conducts a thorough study of modern digitalization tools that affect the formation and strengthening of competitive advantages of enterprises in various sectors of the national economy. Digitalization is considered a key vector of business development in the context of digital transformation, which encompasses global technological trends, changing consumer preferences and the growing role of digital communication channels. It is noted that the use of digital solutions is no longer a competitive advantage in itself - it has become a necessary condition for maintaining market positions. At the same time, the competent implementation of digital tools allows you to form a new quality of the business model, reduce costs, improve interaction with customers and optimize management decision-making processes. The work systematizes and analyzes the main digital tools that are currently being actively implemented in the practice of enterprise management. These include such tools as CRM systems, which allow for precise management of customer bases and personalization of communication; cloud technologies (cloud computing), which provide mobility, scalability and cost-effective access to digital resources; digital marketing tools, in particular SEO, SMM, content marketing and email newsletters, which contribute to the formation of a sustainable competitive position in the market; analytical platforms for processing large data sets (Big Data), which allow obtaining strategic information about the market, competitors and consumer behavior; ERP systems for integrated enterprise resource management; digital logistics solutions that optimize supply chains, warehouse operations and product delivery. Particular attention is paid to the impact of the COVID-19 pandemic on the digitalization of business processes. The study emphasizes that it was during the global crisis that digitalization turned out to be a decisive factor in survival for many enterprises, especially in small and medium-sized businesses. Examples of business model transformation in the restaurant sector, retail, education, medical services and HoReCa are considered. Digital platforms, online ordering, mobile applications, contactless payments, virtual workspaces and digital management tools have become everyday means of adaptation to new conditions. The study substantiates that the effective implementation of digitalization tools requires not only financial investments, but also changes in organizational culture, increasing the digital literacy of personnel, and a strategic vision of digital transformations at the company management level. It is also important to take into account the dynamics of technological changes, adapt digital solutions to the specifics of each specific business and build partnerships with technology providers. 2025-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16929 Формування конкурентної позиції підприємства під впливом стратегії конкурентної боротьби та детермінантів «національного ромба» Місюк, Микола Васильович; Misiuk, Mykola; Косович, Ольга; Kosovych, Olha UK: У статті досліджено конкурентну позицію підприємства як ключовий елемент його конкурентного статусу та обґрунтовано необхідність інтеграції стратегічного управління з умовами національного конкурентного середовища. Запропоновано теоретичну модель, яка відображає взаємозв’язок стратегії конкурентної боротьби з детермінантами «національного ромба», включно з факторними умовами, параметрами попиту, наявністю споріднених і підтримуючих галузей та характером конкуренції. Проаналізовано вплив цих чинників на формування стійких конкурентних переваг та адаптивність підприємства до змін ринкового середовища. Показано практичне значення моделі для обґрунтування стратегічних управлінських рішень і підвищення конкурентоспроможності підприємств, а також окреслено напрямки подальших досліджень у сфері інтегрованого стратегічного управління конкурентною позицією.; EN: The article addresses the formation of an enterprise’s competitive position as a critical factor determining its overall market status, resilience, and long-term sustainability. The relevance of the topic is grounded in the increasing complexity of market environments, rapid technological changes, and the intensification of competitive interactions, which require enterprises to strategically align their internal resources with external conditions and emerging opportunities. The purpose of the study is to develop a comprehensive framework for analyzing, managing, and enhancing competitive positions by integrating strategic management approaches with the systematic assessment of key environmental determinants. The research employs a theoretical and analytical methodology, combining system analysis, conceptual modeling, logical generalization, and synthesis of dynamic interactions between enterprise capabilities and external market conditions. The study identifies and examines the main components influencing competitive positioning, including internal resource capabilities, strategic objectives, instruments of competitive engagement, operational mechanisms, and surrounding market factors that collectively shape performance outcomes. The results demonstrate how the dynamic interaction of these elements affects the sustainability, adaptability, and strategic flexibility of enterprises in rapidly evolving markets. The proposed framework allows for a systematic evaluation of competitive strengths and weaknesses, the identification of priority areas for improvement, and the alignment of strategic initiatives with environmental opportunities, threats, and sectoral characteristics. The practical significance of the article lies in its ability to provide managers and decision-makers with a structured analytical tool for diagnosing current competitive standing, planning strategic actions, enhancing enterprise performance, and achieving sustainable competitive advantages in both national and international contexts. The findings contribute to a deeper understanding of competitive positioning as a dynamic concept influenced by managerial decisions, environmental conditions, and the interplay of multiple internal and external factors, offering guidance for informed strategic planning and long-term organizational development. 2025-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16927 Людський капітал в умовах війни: виклики та можливості нарощування у контексті повоєнного відновлення Дерій, Жанна Володимирівна; Derii, Zhanna; Децюк, Тетяна Миколаївна; Detsiuk, Tetiana; Захарін, Андрій; Zakharin, Andrii UK: У статті досліджено стан людського капіталу України в умовах війни та визначено ключові виклики і можливості його збереження, адаптації та нарощування у контексті повоєнного відновлення. Проаналізовано демографічні, економічні, освітні та психосоціальні втрати, спричинені воєнними діями, масовою міграцією та тривалим стресовим навантаженням на населення. Обґрунтовано роль людського капіталу як базового ресурсу від-новлення економіки, інноваційного розвитку та суспільної стійкості. Запропоновано комплексну систему інструментів відновлення і нарощування людського капіталу, що охоплює освітню та наукову сферу, ринок праці, соціально-демографічну політику, охорону здоров’я, інституційні, цифрові та міжнародні механізми. Доведено, що поєднання внутрішніх резервів і транснаціонального людського потенціалу за умов ефективної державної політики та партнерської взаємодії є ключовою передумовою сталого повоєнного розвитку України.; EN: The article examines the state of human capital in Ukraine under the conditions of war and identifies key challenges and mechanisms of adaptation in the context of economic recovery and post-war reconstruction. It is argued that armed aggression has caused unprecedented demographic, social, economic, educational and psychological losses, which significantly weaken the productive potential of the population and slow down recovery processes. Large-scale forced migration, population ageing, labour shortages, destruction of educational infrastructure and deterioration of mental health have become critical threats to human capital accumulation. At the same time, the study proves that wartime conditions have generated new adaptive capacities, including a high level of social solidarity, digital skills development, civic engagement, volunteerism and growing orientation towards European values. Human capital is substantiated as the key driver of economic resilience, innovation-based growth and long-term competitiveness in the post-war period. The authors propose an integrated architecture of human capital recovery and development, combining educational and scientific instruments, labour market and employment policies, social and demographic measures, healthcare and psychosocial support tools, institutional and governance mechanisms, digital and innovative solutions, as well as international and partnership-based instruments. Particular attention is paid to the role of universities, civil society and international cooperation in preserving knowledge, skills and competencies, preventing brain drain and facilitating reintegration of migrants and internally displaced persons. It is concluded that the effectiveness of post-war recovery depends on a comprehensive, multi-level and cross-sectoral approach to human capital development. The combination of internal reserves and transnational human capital, supported by targeted public policies and international assistance, creates the foundation for sustainable economic recovery, social cohesion and long-term development of Ukraine. 2025-12-01T00:00:00Z http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16924 Вплив цифровізації на зайнятість та ринок праці в інформаційному суспільстві Гривко Сергій Дмитрович, Сергій Дмитрович; Hryvko, Serhii; Дубовик, Денис; Dubovik, Denis UK: У статті комплексно досліджено вплив цифровізації на трансформацію зайнятості та ринку праці в умовах становлення інформаційного суспільства. Акцент зроблено на виявленні ключових тенденцій, змін у структурі попиту на трудові ресурси, появі нових цифрових професій та форм праці, а також соціально-економічних ви-кликах, пов’язаних з автоматизацією, роботизацією та впровадженням штучного інтелекту в різні сфери діяльності. Цифрова трансформація економіки, з одного боку, створює нові можливості для працевлаштування, підвищення гнучкості трудових відносин, розвитку самозайнятості та дистанційної роботи. З іншого – вона актуалізує проблеми структурного безробіття, скорочення традиційних робочих місць, цифрової нерівності між регіонами та соціальними групами, а також загострює потребу в перегляді політик державного регулю-вання зайнятості. У роботі проаналізовано наявні теоретичні підходи до визначення впливу цифровізації на соціально-трудову сферу та узагальнено сучасні емпіричні дослідження, проведені як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу. Наведено дані про динаміку цифровізації ринку праці в Україні, зокрема зростання попиту на фахівців IT-сфери, фахівців із кібербезпеки, аналітиків даних, менеджерів цифрових платформ тощо. Окремо висвітлено питання цифрових навичок як нового стандарту професійної компетентності та визначено основні напрями їх розвитку в межах формальної й неформальної освіти. Розглянуто роль держави та органів публічного управління у формуванні сприятливого інституційного середовища для адаптації робочої сили до цифрової економіки, включно з реформуванням освітньої системи, створенням програм перекваліфікації, цифровою інклюзією та регулюванням нестандартних форм зайнятості. Автори також наголошують на необхідності міжсекторальної співпраці, залучення бізнесу та громадянського суспільства до процесу цифрової трансформації трудових відносин. Стаття має міждисциплінарний характер і може бути корисною для дослідників, фахівців у сфері економіки праці, соціології, публічного управління та цифрових технологій, а також для представників органів влади, відповідальних за розробку політик у сфері зайнятості.; EN: The article comprehensively examines the impact of digitalization on the transformation of employment and the labor market in the context of the formation of an information society. The emphasis is on identifying key trends, changes in the structure of demand for labor resources, the emergence of new digital professions and forms of work, as well as socio-economic challenges associated with automation, robotization, and the introduction of artificial intelligence into various areas of activity. The digital transformation of the economy, on the one hand, creates new opportunities for employment, increasing the flexibility of labor relations, developing self-employment and remote work. On the other hand, it actualizes the problems of structural unemployment, the reduction of traditional jobs, digital inequality between regions and social groups, and also exacerbates the need to revise state employment regulation policies. The paper analyzes existing theoretical approaches to determining the impact of digitalization on the social and labor sphere and summarizes modern empirical research conducted both in Ukraine and in the countries of the European Union. Data on the dynamics of the digitalization of the labor market in Ukraine are presented, in particular, the growing demand for IT specialists, cybersecurity specialists, data analysts, digital platform managers, etc. The issue of digital skills as a new standard of professional competence is separately highlighted and the main directions of their development within formal and informal education are identified. The role of the state and public administration bodies in forming a favorable institutional environment for adapting the workforce to the digital economy is considered, including reforming the education system, creating retraining programs, digital inclusion, and regulating non-standard forms of employment. The authors also emphasize the need for intersectoral cooperation, involving business and civil society in the process of digital transformation of labor relations. The article is interdisciplinary in nature and may be useful for researchers, specialists in the field of labor economics, sociology, public administration, and digital technologies, as well as for representatives of government bodies responsible for developing employment policies. 2025-12-01T00:00:00Z