http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/5103 2026-04-11T07:17:45Z 2026-04-11T07:17:45Z Євсєєва, Галина Петрівна Евсеева, Галина Петровна Yevsieieva, Halyna Акімова, Валентина Семенівна Акимова, Валентина Семеновна Akimova, Valentyna http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6290 2021-04-28T08:42:35Z 2015-02-01T00:00:00Z

Азбука педагогічного красномовства Євсєєва, Галина Петрівна; Евсеева, Галина Петровна; Yevsieieva, Halyna; Акімова, Валентина Семенівна; Акимова, Валентина Семеновна; Akimova, Valentyna UK: Постановка проблеми. Суспільство ставить нові вимоги до підготовки викладача, який мусить говорити не тільки про базові знання, уміння, незалежно від його фахового профілю, а й про педагогічну, ораторську майстерність, що становить фундамент професіоналізму викладача. Аналіз досліджень. Аналіз наукової літератури показав, що риторичні знання, які б сприяли формуванню вмінь культурного способу мовленнєвої взаємодії і є частиною риторичної культури, представлені недостатньо. Вчені традиційно розглядають культуру мови, що, на жаль, не в змозі вирішити проблеми риторичної культури. Мета статті – осмислити завдання педагогічної риторики стосовно власних можливостей, конкретної ситуації спілкування, проаналізувати і виробити свій оригінальний стиль, розширити обрії риторики в контексті завдань вищої школи. Висновок. Отже, красномовство – інструмент дуже тонкий і користуватися ним треба обережно; воно має свої і небезпеки і користь: воно може бути щитом і мечем мужності, але й кинджалом зломовності. Справжнє ораторське мистецтво, яким мусить бездоганно володіти викладач – це гармонійне поєднання змісту і форми, теорії і культури мовлення. Подати глибину теорії треба в гарній, вишуканій, елегантній мовній упаковці. Ораторське педагогічне мистецтво – це мистецтво говорити красиво, захоплююче, розумно, емоційно, це вміння навчати і виховувати без примусу і насильства, доказовість має приносити естетичне задоволення, впливати на волю і спонукати до активної діяльності, спираючись на знання і природні здібності. Педагог повинен бути справжнім володарем аудиторії; RU: Постановка проблемы. Общество предъявляет новые требования к подготовке преподавателя, который должен говорить не только о базовых знаних, умениях, независимо от его профессионального профиля, но и о педагогическом, ораторском мастерстве, что составляет фундамент профессионализма педагога. Анализ исследований. Анализ научной литературы показал, что риторические знания, способствующие формированию умений культурного способа речевого взаимодействия и являющиеся частью риторической культуры, представлены недостаточно. Ученые традиционно рассматривают культуру речи, что, к сожалению, не в состоянии решить проблемы риторической культуры. Цель статьи – осмыслить задачи педагогической риторики в отношении собственных возможностей, конкретной ситуации, проанализировать и выработать свой оригинальный стиль, расширить горизонты риторики в контексте задач высшей школы. Вывод. Итак, красноречие – инструмент очень тонкий и пользоваться им необходимо осторожно; оно имеет свои опасности и пользу: оно может быть как щитом и мечом мужества, так и кинжалом злословия. Настоящее ораторское искусство, которым должен безупречно владеть преподаватель, – это гармоничное сочетание содержания и формы, теории и культуры речи. Подать глубину теории необходимо в хорошей, изысканной, элегантной языковой упаковке. Ораторское педагогическое искусство – это искусство говорить красиво, увлекательно, разумно, эмоционально, это умение обучать и воспитывать без принуждения и насилия, доказательность должна приносить эстетическое удовольствие, влиять на волю и побуждать к активной деятельности, опираясь на знания и природные способности. Педагог должен по-настоящему владеть аудиторией; EN: Problem statement. The society offers new requirements to preparation of a lecturer who should talk not only about basic knowledge and skills independently from specialty, but also about pedagogical oratorical art that creates a foundation of a lecturer’s qualification. Analysis of research. Analysis of scientific literature showed that rhetoric knowledge would favor formation of skills of cultural way of speech interaction is a part of rhetoric culture was not represented completely enough. Culture of language is considered by scientists traditionally, but unfortunately it cannot solve problem of rhetoric culture.The objective of the article. To consider the task of pedagogical rhetoric according to personal abilities and particular situation of communication; to analyze and create own original style and broaden the boundaries the horizons of rhetoric in the context of the tasks of the higher school. Conclusions. So, oratory is a very delicate tool and it should be used carefully, it has its danger and use. It can be shield and sword of courage but dagger of slander. Real oratorical art is a harmonic combination of content and form, theory and culture of language and teacher should has it in a perfect way. To show the deep of theory in a perfect, nice, elegant language package. Oratorical pedagogical art is a skill to talk nice, fascinating , perfectly, emotionally, it is an ability to educate and bring up without pressure and violence, conclusiveness should take an aesthetic satisfaction, to the lecturer should be the real possessor of an audience, influence on a will and encourage to active professional activity based on knowledge and personal skills

2015-02-01T00:00:00Z Мерилова, Ирина Александровна Мерилова, Ірина Олександрівна Merylova, Iryna http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6288 2021-04-28T08:43:39Z 2015-02-01T00:00:00Z

Варианты развития сети внешкольного образования в Украине на основе анализа мировых концепций Мерилова, Ирина Александровна; Мерилова, Ірина Олександрівна; Merylova, Iryna RU: Постановка проблемы. Украинская национальная модель внешкольного образования уникальна и отражает национальную специфику развития общества и педагогической науки. Она не приемлет прямого заимствования механизмов другой системы. Все интегрируемые нововведения должны быть четко проанализированы, осмыслены и переработаны. Зарубежный опыт включает в себя лучшие образцы развития внешкольного образования [5]. В ряде стран Европы, Китае, США, Японии внешкольное образование сформировано согласно концепции «непрерывного образования». На сегодняшний день в Украине модель внешкольного образования представляет собой симбиоз из сети заведений, подотчетных Министерству образования и науки Украины, а также частных и коммунальных клубов. Положительная черта этой системы – ее гибкость. Недостаток – ограниченная территориальная развитость. Внешкольных учебных заведений хронически не хватает: старые дворцы пионеров не функционируют, кружки и секции при школах малочисленны и депрессивны, вплоть до полной ликвидации. Развитие модели внешкольного образования может начаться с ревизии материальной базы объектов сети внешкольного образования. Остаточный сетевой принцип размещения внешкольных заведений в структуре города имеет высокую степень свободы для развития образовательных услуг. В очагах спроса формируются градостроительные узлы из заведений или групп заведений частной формы собственности, направленных на удовлетворение потребностей в вопросах внешкольного образования. Таким образом, общество определяет структуру сети заведений внешкольного образования и требования к местам их расположения в застройке. К сожалению, сложившаяся нормативная база пока недостаточна для создания полноценной сети внешкольных учебных заведений. Цель статьи: проанализировать исторические, современные отечественные и зарубежные модели сетей внешкольного образования и сформировать концептуальные варианты восстановления и развития сети учреждений внешкольного образования в Украине. Выводы. Исходя из экономических, демографических и градостроительных условий, в Украине наметилась тенденция формирования сети внешкольного образования в виде двух возможных моделей согласно «концепции попечения» и «концепции развития». Модель сети внешкольных учебных заведений, сформированная на основе «концепции развития», требует значительных затрат на реновацию и формирование разветвленной сети государственных внешкольных учебных заведений с максимальным охватом молодежи. В свою очередь, «концепция попечения» создает менее затратную модель. На базе существующей сети государственных учреждений внешкольного образования организовывается работа исключительно с проблемными детьми. Удовлетворение спроса на внешкольное образование оставшейся части молодежи возложено на частные учреждения. Трудность заключается в регулировании частного сектора сети. Следует отметить, что модернизация сложившейся сети учреждений внешкольного образования согласно предложенным вариантам развития даст положительный результат; UK: Постановка проблеми. Українська національна модель позашкільної освіти унікальна і відображає національну специфіку розвитку суспільства та педагогічної науки. Вона не сприймає прямого запозичення механізмів іншої системи. Всі інтегровані нововведення повинні бути чітко проаналізовані, осмислені та перероблені. Зарубіжний досвід включає в себе кращі зразки розвитку позашкільної освіти [5]. У ряді країн Європи, Китаї, Японії та США, позашкільна освіта сформована згідно з концепцією “безперервної освіти”. Наразі в Україні склалася модель позашкільної освіти, яка являє собою симбіоз із мережі закладів, підзвітних Міністерству освіти і науки України, а також приватних і комунальних клубів. Позитивна риса цієї системи – її гнучкість. Недолік – обмежена територіальна розвиненість. Позашкільних навчальних закладів не вистачає: старі палаци піонерів не функціонують, гуртки та секції при школах нечислені і депресивні, аж до повної ліквідації. Розвиток моделі позашкільної освіти може початися з удосконалення матеріальної бази об'єктів мережі позашкільної освіти. Залишковий мережевий принцип розміщення позашкільних закладів у структурі міста має високий ступінь свободи для розвитку освітніх послуг. В осередках попиту формуються містобудівні вузли із закладів або груп закладів приватної форми власності, спрямовані на задоволення потреб у питаннях позашкільної освіти. Таким чином, суспільство визначає структуру мережі закладів позашкільної освіти та вимоги до місць їх розташування в забудові. На жаль, існуюча нормативна база недостатня для створення повноцінної мережі позашкільних навчальних закладів. Мета статті: проаналізувати історичні, сучасні вітчизняні та зарубіжні моделі мереж позашкільної освіти та сформувати концептуальні варіанти відновлення і розвитку мережі закладів позашкільної освіти в Україні. Висновки. Виходячи з економічних, демографічних та містобудівних умов, в Україні намітилася тенденція формування мережі позашкільної освіти у вигляді двох можливих моделей згідно з «концепцією піклування» і «концепцією розвитку». Модель мережі позашкільних навчальних закладів, сформована на основі «концепції розвитку», вимагає значних витрат на реновацію і формування розгалуженої мережі державних позашкільних навчальних закладів із максимальним охопленням молоді. У свою чергу, «концепцією піклування» створює менш витратну модель. На базі існуючої мережі державних закладів позашкільної освіти організовується робота тільки з проблемними дітьми. Задоволення попиту на позашкільну освіту решти молоді покладено на приватні установи. Складність полягає в регулюванні приватного сектора мережі. Слід зазначити, що модернізація мережі закладів позашкільної освіти згідно із запропонованими варіантами розвитку дасть позитивний результат; EN: Problem statement. Ukrainian national model of extracurricular education, co-opted cultural, historical and mental peculiarities, is unique and reflects social and pedagogical development’s national specifics. Extracurricular education’s Ukrainian national model refutes another educational system mechanisms’ adopting. All integrated innovations should be thoroughly comprehended and analyzed. Extracurricular education’s foreign experience in the most economically developed countries deserves consideration and analysis because it includes the best examples of extracurricular education. Nowadays Extracurricular education’s Ukrainian national model is an extracurricular educational establishment’s network’s symbiosis, being subordinated to Ministry of Education and Science in Ukraine such as children centers, youth palaces and private clubs. The positive feature of this system is its flexibility. The imperfection is limited territorial development. There was marked a shortage of extracurricular educational establishments. Old youth palaces don’t work. School clubs are not numerous, depressive, right up to the liquidation. Extracurricular educational model’s development can be started from improving extracurricular educational network’s resource base. Residual network principle of extracurricular establishments’ placement in urban structure (such as state institutions, extracurricular educational establishments etc.) promotes educational service’s development. According to market requirements urban planning’s hubs are formatted from establishments or private buildings’ groups, aimed to want satisfaction in extracurricular education’s issue. Thus society defines extracurricular educational establishments’ structure and location’s demands. Unfortunately existing normative base is still insufficient for complete extracurricular establishments’ network’s creation. Article’s purpose. To analyze historical, modern domestic and foreign extracurricular educational network’s models. To form conceptual variants of extracurricular educational establishments’ network’s reconstruction and development in Ukraine. Conclusions. In the immediate future, in terms of economical, demographical and urban planning conditions inUkraine there was outlined tendency of extracurricular educational network’s formation in the form of two possible models according to “the charge concept” and “the development concept”. Extracurricular educational establishments’ network’s model, formed on the base of “the development concept”, demands substantial expenditure for state extracurricular educational branchy network’s renovation and formation with maximal youth’s scope. In its turn “the charge concept” creates less cost-intensive model. Work merely with troubled children is organized on the base of existing state extracurricular educational establishments’ network. Satisfaction of demand for extracurricular education of the rest youth’s part is laid on private establishments. The difficulty consists in private sector’s regulation. It should be noted that according to proposed variants of development, existing extracurricular educational network’s modernization will have effect

2015-02-01T00:00:00Z Уфімцева, Ольга Юріївна Уфимцева, Ольга Юрьевна Ufimtseva, Olha http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6287 2021-04-28T08:45:06Z 2015-02-01T00:00:00Z

Аналіз корисності інформації як економічного блага Уфімцева, Ольга Юріївна; Уфимцева, Ольга Юрьевна; Ufimtseva, Olha UK: В сучасній економіці постіндустріального типу провідного значення набувають відносини, що складаються з приводу виробництва, обробки, зберігання, передачі, обміну та споживання інформації. При цьому інформація може аналізуватися як споживче благо, що приносить певну корисність у результаті кінцевого споживання або у формі інформаційного ресурсу, здатного брати участь у процесі виробництва. У цій роботі застосовується підхід до інформації з точки зору її споживчих якостей, тобто як економічного блага. Аналіз наукових досліджень, що стосуються корисності інформаційного блага, показує відсутність єдиного підходу до даного питання. Під час створення узагальненої моделі прийнято до уваги передумови, які враховуються в моделях провідних учених. Мета статті — рзробити концепцію корисності інформаційного блага на основі синтезу існуючих теорій корисності інформації. Вивести узагальнювальний показник, що характеризує обмеження у споживанні інформації. Створити передумови для вартісного оцінювання інформаційного блага. Врахування сучасних тенденцій науково-технічного прогресу повинно бути відображене у нових мікроекономічних показниках, у тому числі показниках ефективності використання інформаційних благ. Висновок. Отримані функції сукупної та граничної корисності інформаційних благ підтверджують необхідність особливого підходу до даного аналізу. Обмежену здатність до сприйняття інформації окремим споживачем виражено через розроблений автором коефіцієнт когнітивності. Спадна динаміка цього показника зумовлює досягнення максимального значення сукупної корисності та можливість від'ємного значення граничної корисності. Однак збільшення споживання інформаційних благ породжує зростаючу віддачу, зумовлену накопиченням знань. Це проявляється у зростанні середнього коефіцієнта когнітивності згідно з ростом структури знань. Гранична корисність інформації не будуватиме нульового значення, тобто загальна корисність не набуває максимуму. Динаміка граничної корисності інформаційного блага відповідає загальному закону спадної граничної корисності тільки починаючи з певного моменту. Граничний аналіз інформаційного блага сприяє обґрунтуванню його вартісної оцінки, яка є одним з найактуальніших питань в сучасній економічній теорії; RU: В современной экономике постиндустриального типа ведущее значение приобретают отношения, складывающиеся по поводу производства, обработки, хранения, передачи, обмена и потребления информации. При этом информация может анализироваться как потребительское благо, которое приносит определенную полезность в результате конечного потребления или в форме информационного ресурса, способного принимать участие в процессе производства. В данной работе используется подход к информации с точки зрения его потребительских качеств, то есть как экономического блага. Анализ научных исследований, касающихся полезности информационного блага, показывает отсутствие единого подхода к данному вопросу. При создании обобщенной модели приняты во внимание предпосылки, которые учитываются в моделях ведущих ученых. Цель статьи – разработать концепцию полезности информационного блага на основе синтеза существующих теорий полезности информации. Вывести обобщающий показатель, характеризующий ограничения в потреблении информации. Создать предпосылки для стоимостной оценки информационного блага. Учет современных тенденций научно-технического прогресса должен быть отражен в новых микроэкономических показателях, в том числе показателях эффективности использования информационных благ. Вывод. Полученные функции совокупной и предельной полезности информационных благ подтверждают необходимость особого подхода к их анализу. Ограниченная способность к восприятию информации отдельным потребителем выражена через разработанный автором коэффициент когнитивности. Его убывающая динамика обуславливает достижение максимального значения совокупной полезности и возможность отрицательного значения предельной полезности. Однако увеличение потребления информационных благ порождает возрастающую отдачу, обусловленную накоплением знаний. Это проявляется в росте среднего коэффициента когнитивности согласно росту структуры знаний. Причем предельная полезность информации не будет принимать нулевого значения, то есть общая полезность не обретает максимума. Динамика предельной полезности информационного блага отвечает общему закону убывающей предельной полезности только начиная с определенного момента. Предельный анализ информационного блага способствует обоснованию его стоимостной оценки, которая является одним из наиболее актуальных вопросов в современной экономической теории; EN: Relations that form regarding production, processing, storage, transfer, exchange and consumption of information obtain managing values in modern economics of post-industrial type. At that information can be analyzed as consumer amenities that bring definite utility as a result of consumptive use, or as information resource that is able to take part in the process of production. In the given work the approach to information is used from the point of view of its consumer appeals, that is as economic good. The analysis of scientific investigations concerning usefulness of information amenities shows absence of a single approach to the given question. While creating a generalized model, preconditions represented in the models of leading scientists were taken into consideration. Purpose. To develop a concept of utility of information amenities on the basis of synthesis of existing theories of utility of information. To take out generalized criterion characterizing restrictions in consumption of information. To create preconditions for cost estimate of information amenities. Modern tendencies’ accounting of technological progress should be reflected in the new microeconomic indicators, as well as in the indicators of information goods using effectiveness. Conclusion. Obtained functions of total and marginal utility of information amenities confirm necessity of special approach to their analysis. The restricted ability of information perception by individual consumer is expressed through coefficient of cognition developed by the author. It’s decreasing dynamics preconditions achievement of maximum value of total utility and possibility of negative value of marginal utility. However, increase of consumption of information amenities creates increasing return conditioned upon knowledge gathering. It becomes apparent in increase of average coefficient of cognition according to increase of knowledge structure. At that marginal utility of information will not vanish, that is total utility does not achieve maximum. Dynamics of marginal utility of information amenities complies with general law of diminishing marginal utility starting only from a definite moment. Marginal analysis of information amenities promotes rationale of its cost estimate that is one of the most urgent questions in modern economics

2015-02-01T00:00:00Z Моргачева, Виктория Ивановна Моргачова, Вікторія Іванівна Morhacheva, Vyktoryia http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/6286 2024-02-15T11:27:54Z 2015-02-01T00:00:00Z

Гигиенические требования к охране атмосферного воздуха от загрязнения на аккумуляторных заводах Моргачева, Виктория Ивановна; Моргачова, Вікторія Іванівна; Morhacheva, Vyktoryia RU: Проведен анализ существующих институтов нормирования и сертификации в области природопользования применительно к производству аккумуляторов. Проанализировано существующее положение на аккумуляторных заводах. Виды и количество загрязняющих веществ зависят от технологических процессов. Установлено, что для снижения воздействия выбросов аккумуляторных заводов на окружающую среду необходимо выполнение ряда организационных мероприятий, предусмотренных действующими законодательными актами и нормативными документами. На основании результатов исследований загрязнения атмосферного воздуха, технологических процессов, представленных в данной работе, является возможным в полном объеме определить мероприятия по охране окружающей среды от выбросов; UK: Проведено аналіз існуючих інститутів нормування і сертифікації в галузі природокористування стосовно виробництва акумуляторів. Проаналізовано існуючий стан на акумуляторних заводах. Види та кількість забруднювальних речовин залежать від технологічних процесів. Установлено, що для зниження впливу викидів акумуляторних заводів на навколишнє середовище необхідно виконання низки організаційних заходів, передбачених чинними законодавчими актами та нормативними документами. На підставі наведених результатів досліджень забруднення атмосферного повітря, технологічних процесів можливо у повному обсязі визначити заходи з охорони навколишнього середовища від викидів; EN: In the scientific article "Hygienic requirements for air protection from pollution at a battery factory," an analysis of existing institutions, regulation and certification in the field of nature in relation to the production of batteries is done. It was established that in order to reduce the impact of emissions storage plants on the environment it is necessary to perform a number of organizational activities according to the active laws and regulations. Based on the results of studies of air pollution, technological processes presented at present work, it is possible to fully determine the measures to protect the environment from emissions

2015-02-01T00:00:00Z