Особливості діагностики та підсилення споруд каркасного типу

Abstract

UK: На сьогоднішній день як у нашій країні, так і за кордоном відбувається значна кількість аварій та руйнувань будівель і споруд різноманітного призначення (від регулярного руйнування конструкцій балконів в будівлях старовинної забудови до руйнування значних та широко знаних споруд – таких, як міст Моранді в м. Генуя, радіотелескоп «Аресібо» і т. п.). Дослідження аварійних ситуацій в різні періоди показує, що процент аварій, що сталися з причини порушення правил експлуатації невпинно зростає за останні 60 років − із 15...20 % [1] до 50...60 % . Одним із засобів запобігання створення аварійних ситуацій житлових, громадських та промислових будівель і споруд, що знаходяться в експлуатації, є проведення діагностики технічного стану, а також своєчасного виконання робіт із ремонту, відновлення чи підсилення конструкцій (в залежності від результатів діагностики). При проведенні діагностики одним із важливих питань є проведення перевірних розрахунків конструкцій споруд із врахуванням наявних навантажень та впливів, умов роботи конструкцій та наявності дефектів і пошкоджень (у відповідності до вимог національних стандартів ). Тому при проведенні перевірних розрахунків споруд каркасного типу рекомендується використовувати розгалужені просторові моделі, що враховують реальні умови роботи окремих конструкцій та споруди в цілому . Проведення розрахунків по такій методиці дозволяє виконувати аналіз напружено-деформованого стану (а також виконувати аналіз наявності дефектів і пошкоджень за методиками ) – за рахунок вивчення спектру власних частот та форм коливань. Крім того, при проведенні розрахунків конструкцій підсилення (наприклад – методом збільшення перерізу чи методом зміни схеми роботи конструкції – [5]) необхідно враховувати можливий перерозподіл зусиль в елементах конструкцій споруди – як для статично-невизначеної схеми. Мета дослідження. Основна ідея роботи полягає у визначенні впливу врахування підсилення конструкцій на розподіл внутрішніх зусиль (згинальних моментів М, зрізаючих сил Q та повздовжніх сил N) та напружень між елементами конструкцій (що входять до складу будівель каркасного типу) – при завантаженні різними видами впливів (в тому числі –динамічними). Це дозволяє оцінювати ефективність використання методів підсилення та більш ефективно використовувати та перерозподіляти між конструктивними елементами каркасу резерви несучої здатності.