DSpace Собрание:http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/166652026-05-02T08:24:24Z2026-05-02T08:24:24ZЗарплатоутворючі складники економічної політики підприємства: напрями трансформації в умовах воєнного стануЧорнобаєв, А. А.Chornobaiev, Andriihttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/169552026-05-01T07:47:50Z2025-12-01T00:00:00ZНазвание: Зарплатоутворючі складники економічної політики підприємства: напрями трансформації в умовах воєнного стану
Авторы: Чорнобаєв, А. А.; Chornobaiev, Andrii
Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджується проблема ефективності відрядної форми оплати праці як інструменту економічної
політики підприємства в сучасних умовах функціонування промислових підприємств України, що характеризуються воєнним станом, гострим дефіцитом трудових ресурсів, високим рівнем соціально-економічної нестабільності та сезонністю виробничих процесів. Обґрунтовується теза про те, що відрядна система оплати праці,
яка традиційно розглядалась як інструмент стимулювання продуктивності, в зазначених умовах втрачає здатність виконувати свої базові мотиваційні та регуляторні функції. Показано, що за наявності кадрового голоду
та хвилеподібних змін виробничого навантаження відрядна оплата провокує внутрішню конкуренцію між працівниками, саботаж процесів навчання нових кадрів, соціальну напругу в колективі та ускладнює інтеграцію
персоналу в пікові періоди. Особливу увагу приділено аналізу соціально-поведінкових наслідків застосування відрядної системи, які призводять до зниження стабільності трудових колективів і зростання управлінських ризиків. На основі положень класичних теорій мотивації праці обґрунтовується необхідність переходу від індивідуалізованих форм стимулювання до моделей, орієнтованих на колективний економічний результат діяльності
підприємства. Запропоновано концептуальний підхід до трансформації системи оплати праці, що поєднує погодинну оплату з механізмами колективного преміювання, прив’язаними до загальних показників ефективності
виробництва. Зроблено висновок про доцільність перегляду традиційних підходів до організації оплати праці в
умовах воєнної економіки з метою підвищення стійкості підприємств і збереження людського капіталу.; EN: The article examines the problem of the effectiveness of the piecework pay system as an instrument of enterprise
economic policy under the current conditions of operation of Ukrainian industrial enterprises, which are characterized
by martial law, an acute shortage of labor resources, a high level of socio-economic instability, and the pronounced
seasonality of production processes. The study substantiates the thesis that the piecework wage system, traditionally
regarded as a tool for stimulating labor productivity, under these conditions increasingly loses its ability to perform its
core motivational and regulatory functions.
The paper demonstrates that in the presence of persistent labor shortages and wave-like fluctuations in production
workload, piece-rate pay generates a number of adverse socio-economic effects, including intensified internal
competition among employees, resistance to the training and integration of new workers, rising social tension within
work teams, and the erosion of collective responsibility for production outcomes. Such effects are particularly evident
during peak production periods, when enterprises face the greatest need for coordinated labor efforts but lack sufficient
human resources.
Special attention is devoted to the analysis of socio-behavioral consequences associated with the application of
piecework pay, which contribute to workforce instability, higher staff turnover, and increased managerial risks related
to planning, quality control, and capacity utilization. Drawing on the principles of classical labor motivation theories,
the article substantiates the necessity of shifting from individualized incentive mechanisms toward compensation models
oriented to collective economic performance and long-term enterprise results.
A conceptual approach to transforming the wage system is proposed, combining hourly pay with collective bonus
mechanisms linked to key economic indicators of enterprise performance. Such a model is argued to enhance income stability, reduce internal conflicts, support knowledge transfer, and improve enterprise resilience. The article concludes
that revising traditional approaches to wage organization in a wartime economy is essential for sustaining production
capacity and preserving human capital.2025-12-01T00:00:00ZЦифрова трансформація як чинник формування та реалізації експортного потенціалу підприємств харчової промисловостіХалахур, Юлія ЛеонідівнаHalahur, YuliyaКачур, Ю. О.Kachur, Yuriihttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/169542026-05-01T07:27:18Z2025-12-01T00:00:00ZНазвание: Цифрова трансформація як чинник формування та реалізації експортного потенціалу підприємств харчової промисловості
Авторы: Халахур, Юлія Леонідівна; Halahur, Yuliya; Качур, Ю. О.; Kachur, Yurii
Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено вплив цифрової трансформації на експортний потенціал підприємств харчової промисловості України. Проаналізовано динаміку обсягів експорту продукції харчової промисловості та визначено
географічну спрямованість експорту України. Розглянуто інструменти та практичний ефект цифрової трансформації підприємств харчової промисловості в контексті зміцнення їх експортного потенціалу. Визначено
ключові цифрові технології та інструменти, що забезпечують прозорість виробничих процесів, підвищення ефективності управління, оптимізацію логістичних операцій та відповідність міжнародним стандартам простежуваності. Наведено приклади успішного застосування сучасних технологій провідними світовими компаніями
та українськими експортерами. Розкрито механізми подолання бар’єрів імплементації процесу цифрової модернізації підприємств харчової промисловості.; EN: In the context of intensive digitalisation, the competitiveness of Ukrainian food industry enterprises in international
food markets is increasingly determined by their digital maturity. The article analyses the dynamics of food industry
exports and identifies the geographical orientation of Ukraine's exports. It has been found that with the start of full-scale
war, exports have declined significantly, and the geography of exports reflects a strategic orientation towards the
European Union market. Such a concentration of exports in the European direction necessitates the need for
comprehensive digital modernization of enterprises, as it is the EU that imposes the most stringent requirements for
production traceability, electronic certification, and supply chain transparency.
It has been determined that the implementation of ERP systems, cloud services, IoT solutions, Big Data analytics,
artificial intelligence, digital logistics systems, blockchain technologies, marketplaces and CRM systems ensures the
automation and transparency of business processes, improves traceability, quality and management efficiency, reduces
logistics and transaction costs, and contributes to compliance with international standards, increased trust among foreign
partners, diversification of sales markets, and strengthening the competitive position of Ukrainian enterprises in global
food markets.
Overcoming the barriers to digital transformation involves establishing a system of financial support through the
introduction of grant programmes and preferential lending mechanisms, as well as improving the digital competence of
management personnel through participation in specialised educational programmes, business training and courses. An
important direction is the phased modernisation of enterprises using modular digital solutions that ensure the integration
of existing technical means with modern information systems.
A phased model of digital transformation of enterprises has been proposed, which will reduce the financial burden and minimise risks and includes: assessment of the enterprise's readiness, strategic planning of future digital changes,
identification of processes that require priority digitalisation, development of digital competencies and culture, and
gradual scaling.2025-12-01T00:00:00ZФормування наукової парадигми інноваційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектораТомашук, Інна ВіталіївнаTomashuk, Innahttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/169532026-05-01T07:07:20Z2025-12-01T00:00:00ZНазвание: Формування наукової парадигми інноваційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора
Авторы: Томашук, Інна Віталіївна; Tomashuk, Inna
Краткий осмотр (реферат): UK: У статті розглядаються основні аспекти формування наукової парадигми інноваційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора в умовах посилення глобальних викликів, пов’язаних із кліматичними змінами,
деградацією природних ресурсів, зростанням продовольчих потреб та трансформацією підходів до аграрного
виробництва. Розкрито еволюцію наукових підходів до трактування сталого розвитку та інновацій у аграрному
секторі. Запропоновано концептуальне бачення наукової парадигми інноваційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора, яка базується на поєднанні інноваційного потенціалу, інституційних умов, економічних
і фінансових механізмів, екологічних та цифрових інновацій. Зроблено висновки, що формування наукової парадигми інноваційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора є ключовою передумовою підвищення
його конкурентоспроможності, екологічної збалансованості та соціальної стійкості в умовах сучасних трансформацій і викликів.; EN: The article substantiates the relevance of forming a scientific paradigm of innovative support for sustainable development of the agricultural sector in the context of increasing global challenges related to climate change, degradation of natural resources, increasing food needs and transformation of agricultural production models. It is emphasized that the transition of the agricultural sector to sustainable development requires not only the implementation of individual innovative solutions, but also the formation of a holistic scientifically based system of knowledge that integrates economic, environmental and social components of development. The evolution of scientific approaches to the interpretation of sustainable development and innovations in the agricultural sector is revealed, the essence and components of innovative support for sustainable development are determined, and the role of the institutional environment, science, education and agribusiness in the formation of an innovative development model is substantiated. It was emphasized that innovations serve as a mechanism for implementing the principles of sustainable development, as they allow the creation of resource-saving technologies, environmentally friendly products, effective socio-economic systems, and increase the overall level of viability of society. A conceptual model of a scientific paradigm of innovative support for sustainable development of the agricultural sector is proposed, which is based on a combination of innovative potential, institutional conditions, economic and financial mechanisms, environmental and digital innovations. It is proven that the implementation of the proposed paradigm contributes to increasing the efficiency of agricultural production, reducing the environmental burden on natural resources, strengthening the social responsibility of agricultural business and strengthening food security. It is concluded that the formation of a scientific paradigm for innovative support of sustainable development of the agricultural sector is a key prerequisite for increasing its competitiveness, environmental balance and social sustainability in the conditions of modern transformations.2025-12-01T00:00:00ZHR-аналітика в системі управління кадровим потенціалом підприємстваКірдан, Олександр ПетровичKirdan, OleksandrЧвертко, Людмила АндріївнаChvertko, Liudmylahttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/169522026-04-30T09:58:08Z2025-12-01T00:00:00ZНазвание: HR-аналітика в системі управління кадровим потенціалом підприємства
Авторы: Кірдан, Олександр Петрович; Kirdan, Oleksandr; Чвертко, Людмила Андріївна; Chvertko, Liudmyla
Краткий осмотр (реферат): UK: У статті досліджено роль HR-аналітики в системі управління кадровим потенціалом підприємства в умовах
цифрової трансформації та зростання вимог до обґрунтованості управлінських рішень. Метою дослідження є
формування концептуальних положень використання HR-аналітики для оцінювання, прогнозування та розвитку
кадрового потенціалу. У процесі дослідження застосовано методи аналізу й синтезу, системного та структурно-функціонального підходів, узагальнення та моделювання. Обґрунтовано теоретичні засади HR-аналітики
та запропоновано систему HR-метрик оцінювання кадрового потенціалу. Розроблено авторську модель HRаналітики, що забезпечує інтеграцію аналітичних інструментів у процес прийняття управлінських рішень.
Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності управління персоналом, зниження кадрових ризиків та забезпечення сталого розвитку підприємства.; EN: The increasing complexity of socio-economic processes, the acceleration of digital transformation, and the growing
role of human resources in ensuring organizational sustainability require enterprises to revise traditional approaches to
managing human resource potential. In this context, managerial decisions based primarily on intuition or fragmented
indicators are no longer sufficient. The relevance of this study lies in substantiating HR analytics as an integrated
managerial approach that enables systematic assessment, forecasting, and development of human resource potential in
alignment with enterprise strategic objectives. The purpose of the article is to conceptualize the role of HR analytics
within the enterprise human resource potential management system and to develop methodological foundations for its
practical application. The research methodology is based on a combination of general scientific and special methods,
including analysis and synthesis, systemic and structural-functional approaches, abstraction and generalization, as well
as conceptual modeling. These methods allow identifying key relationships between human resource characteristics and
managerial outcomes, as well as structuring analytical processes within HR management. The results of the study include
a conceptual clarification of HR analytics as an institutionalized management approach rather than a set of isolated
metrics or digital tools. A system of HR metrics for evaluating human resource potential is substantiated, reflecting its
quantitative, qualitative, behavioral, and developmental dimensions. In addition, an author’s model of HR analytics
integration into the enterprise management system is proposed, demonstrating the transformation of HR data into
analytical insights and managerial actions through descriptive, diagnostic, predictive, and prescriptive analytics. The model emphasizes the role of feedback mechanisms in ensuring adaptability and continuous improvement of human
resource management practices. The practical value of the article lies in the possibility of applying the proposed
approaches to enhance the quality of managerial decision-making, reduce human resource risks, improve workforce
planning, and increase transparency and effectiveness of HR processes. The findings may be used by enterprise managers
and HR specialists to design data-driven human resource management systems that support sustainable organizational
development under conditions of uncertainty and dynamic change.2025-12-01T00:00:00Z