DSpace Собрание:http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/1552024-03-28T16:31:46Z2024-03-28T16:31:46ZУкраїнська хата – повернення до історіїБабенко, Валентина АндріївнаБабенко, Валентина АндреевнаBabenko, Valentynahttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/3672019-04-11T08:34:03Z2016-06-01T00:00:00ZНазвание: Українська хата – повернення до історії
Авторы: Бабенко, Валентина Андріївна; Бабенко, Валентина Андреевна; Babenko, Valentyna
Краткий осмотр (реферат): UK: Рецензія на колективну монографію «Історія та традиції українського народного житла Придніпровського регіону» / Г. П. Євсєєва, М. В. Савицький. − Дніпропетровськ : ПДАБА, 2016. – 269 с.
Сьогоднішнє покоління молоді перебуває на перетині різних епох, світоглядів, у перехідному стані між минулим та майбутнім. Дуже важко знайти свою ідентичність у сучасному світі, віднайти себе в часі та історії… Передача національного досвіду кожної держави, залучення традицій, норм і цінностей кожного народу до культурної та історичної скарбниці світу завжди були, є і будуть найважливішими функціями освіти у ході історичного розвитку людства. Колективна монографія «Історія та традиції українського народного житла Придніпровського регіону», яка вийшла друком у травні цього року - значний крок у досягненні цієї основної функції освіти. Це праця, за допомогою якої можна виконувати важливі завдання, що сьогодні постали перед гуманітарними навчальними дисциплінами, такі як: допомогти молодій людині усвідомити найважливіші гуманістичні цінності та традиції нашого суспільства; сприяти розумінню природи суспільних та міжособистісних відносин, їх соціокультурних та інших аспектів; зорієнтувати студентів на вивчення дисциплін, які формують у них розуміння самоідентифікації особистості, допомагають засвоїти певну суму знань, що лежать в основі формування особистої громадянської позиції. Аналіз попередніх публікацій. Виявленню соціальної природи і сутності традицій та історії українського народного житла, його ролі і місця в суспільному житті, співвіднесеності й механізму спадкоємності як необхідних умов соціального поступу присвячені праці О. Воропая, П. Чубинського, О. Булашева, Х. Вовка, В. Войтович [1-4; 6] та інших учених. Автори бережливо зібрали українські традиції, які склалися в народі протягом довгих століть життя наших пращурів. Науковці А. Данилюк, В. Самойлович, П. Юрченко [5; 7] продовжили використання традицій українського народу в хатньо-господарському будівництві. Проте дуже мало напрацювань, які стосуються історії народного житла такого впливового, в економічно- промисловому аспекті, регіону як Придніпровський регіон. Висновки. Видатний українець сучасності, історик та культуролог Мирослав Попович пише: «…Україною робить людей не кров і земля. Україною їх робить та культура, до якої вони причетні… Україна – це люди, які зберігають і розвивають з покоління в покоління певні стандарти життя, цінності і норми, побут і культуру… Будівлі, книги, музика живуть тільки тоді, коли їх читають, сприймають, розуміють. Те величезне і бездонне, що мовчить нам стінами старовинних монастирів і сторінками нових і давніх книг, - мовчить, доки ми не знайдемо ключа до розуміння й співпереживання – все те є національна культура, без якої бездушна земля і чужа кров… Варіантів катастрофи і втрати цінностей багато, варіант відродження лише один. Це дбайливе збереження всього, що служило в нашій історії істині, добру і красі».; RU: Рецензия на коллективную монографию «История и традиции украинского народного жилья Приднепровского региона» / Г. П. Евсеева, М. В. Савицкий. – Днепропетровск : ПГАСА, 2016. - 269 с.
Сегодняшнее поколение молодежи находится на пересечении различных эпох, мировоззрений, в переходном состоянии между прошлым и будущим. Очень трудно найти свою идентичность в современном мире, найти себя во времени и истории... Передача национального опыта каждого государства, привлечение традиций, норм и ценностей каждого народа к культурной и исторической сокровищнице мира всегда были, есть и будут важнейшими функциями образования в ходе исторического развития человечества. Коллективная монография «История и традиции украинского народного жилища Приднепровского региона» является значительным шагом в достижении этой основной функции образования. Это труд, с помощью которого можно решать важные задачи, стоящие сегодня перед гуманитарными учебными дисциплинами, такие как: помочь молодому человеку осознать важнейшие гуманистические ценности и традиции нашего общества; способствовать пониманию природы общественных и межличностных отношений, их социокультурных и других аспектов; сориентировать студентов на изучение дисциплин, формирующих у них понимание самоидентификации личности, помочь усвоить определенную сумму знаний, лежащих в основе формирования личной гражданской позиции. Анализ предыдущих публикаций. Выявлению социальной природы и сущности традиций и истории украинского народного жилья, его роли и места в общественной жизни, соотнесённости и механизма преемственности как необходимых условий социального развития посвящены труды А. Воропая, Г. Чубинского, А. Булашева, Х. Вовка, В.Войтович [ 1-4; 6] и других учёных. Авторы бережно собрали украинские традиции, которые сложились в народе на протяжении долгих веков жизни наших предков. Современные ученые А. Данилюк, В. Самойлович, П. Юрченко [5; 7] продолжили использование традиций украинского народа в домашне-хозяйственном строительстве. И, тем не менее, очень мало есть наработок, касающихся такого влиятельного, в экономически- промышленном аспекте, региона как Приднепровский. Выводы. Выдающийся украинист современности, историк и культуролог Мирослав Попович пишет: «... Украиной делает людей не кровь и земля. Украиной их делает та культура, к которой они причастны... Украина - это люди, которые сохраняют и развивают из поколения в поколение определённые стандарты жизни, ценности и нормы, быт и культуру ... Здания, книги, музыка живут только тогда, когда их читают, воспринимают, понимают. То огромное и бездонное, что молчит нам стенами старинных монастырей и страницами новых и старых книг, - молчит, пока мы не найдем ключ к пониманию и сопереживанию - все это национальная культура, без которой бездушна земля и чужая кровь ... Вариантов катастрофы и потери ценностей много, вариант возрождения лишь один. Это бережное сохранение всего, что служило в нашей истории истине, добру и красоте».; EN: Review of the collective monograph "History and traditions of Ukrainian folk dwelling Dnipro region". / G.P. Evseev, M. D. Savitsky. − PSABA, 2016. - 269 p.
Today's generation of young people is at the crossroads of different ages, outlooks, in transition between past and future. It is very difficult to find their identity in the modern world, find themselves in time and history ... The transfer of national experience of each state, attracting traditions, norms and values of each people to cultural and historical treasure of the world has always been, is and will be the most important functions of education in the historical development mankind. Collective monograph "History and tradition hatobuduvannya Ukrainian Dnipro region" is a significant step in achieving this primary function of education. This work, with which you can solve important tasks now facing the humanitarian academic disciplines such as help the young person understand the most important humanistic values and traditions of our society; promote understanding of the nature of social and interpersonal relations, their socio- cultural and other aspects; orient students to study subjects that form in their understanding of the identity of the individual, helping to master a certain amount of knowledge that underlie the formation of personal citizenship. Analysis of previous publications. Detection of the social nature and essence of tradition and history ukrayinskohonarodnohozhytla, its role and place in society, correlation and mechanism of succession as a prerequisite for social progress, dedicated work Voropay A.,
G. Chubinskogo Bulasheva A., H. Wolf, V.Voytovych [ 3; 6; 1; 2; 4] and other scientists. The authors gathered economically Ukrainian traditions prevailing among the people for many centuries the lives of our ancestors. Modern scholars A. Danyluk, V. Samoilovych, Mr. Yurchenko [5; 7] and highlighted the continued use of Ukrainian traditions in hatno-commercial construction. Nevertheless there are very few developments relating to such influential in economic and industrial terms, the region as the Dnieper region. Conclusions. Having the honor to participate at least in a way this is extremely important and profound book about Ukraine and Ukrainians want to complete their review of our words of prominent Ukrainian historian and culture expert Miroslav Popovich: "... Ukraine makes people not blood and earth. Ukraine makes them and the culture in which they are involved ... Ukraine - people who maintain and develop from generation to generation certain standard of living, values and norms, life and culture ... Buildings, books, music, live only when they read, perceive understand. What a huge and bottomless that dumb us the walls of ancient monasteries and pages of new and old books - silent until we find the key to understanding and empathy - all that is a national culture, without which callous earth and stranger blood ... options accident and loss of values lot revival only one option. This careful preservation of all that served in our history, truth, goodness and beauty.2016-06-01T00:00:00ZЗв’язки з громадськістю як феномен управління інформаційними процесамиТкач, Леся МиколаївнаТкач, Леся НиколаевнаTkach, LesiaПрокоф`єва, Катерина АнатоліївнаПрокофьева, Катерина АнатольевнаProkofieva, KaterynaХодаковська, Анета ЮріївнаХодаковская, Анета ЮрьевнаKhodakovs'ka, Anetahttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/3662019-04-18T14:24:37Z2016-06-01T00:00:00ZНазвание: Зв’язки з громадськістю як феномен управління інформаційними процесами
Авторы: Ткач, Леся Миколаївна; Ткач, Леся Николаевна; Tkach, Lesia; Прокоф`єва, Катерина Анатоліївна; Прокофьева, Катерина Анатольевна; Prokofieva, Kateryna; Ходаковська, Анета Юріївна; Ходаковская, Анета Юрьевна; Khodakovs'ka, Aneta
Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. Якщо розглядати звʼязки з громадськістю як феномен управління інформаційними процесами, постає проблема в знанні змісту і характеру відносин PR із середовищем, умінні керувати сприйняттям, ставленням людей до подій в середовищі, забезпеченні переваги інформації над іншими ресурсами. Мета стстті - дослідити поняття «паблік рилейшнз», яке розглядали зарубіжні й вітчизняні фахівці; розглянути питання щодо типологізації громадськості і «законів» громадської думки; визначити основні принципи, згідно з якими повинні будуватися звʼязки з громадськістю, а також виявити заходи PR як виду соціальної комунікації. Висновки. Звʼязки з громадськістю на підставі високорозвинених інформаційно- комунікаційних технологій створюють принципово нові можливості інформаційного контролю та впливу на свідомість суспільства.; RU: Постановка проблемы. Если рассматривать связи с общественностью как феномен управления информационными процессами, становится очевидной проблема в знании содержания и характера отношений PR со средой; умении управлять восприятием, отношением людей к событиям в среде; обеспечении приоритета информации перед другими ресурсами. Цель статьи - исследовать понятие «паблик рилейшнз», рассматриваемое зарубежными и отечественными специалистами; рассмотреть вопрос о типологизации общественности и «законов» общественного мнения; определить основные принципы, согласно которым должны строиться связи с общественностью, а также выявить мероприятия PR как вида социальной коммуникации. Выводы. Связи с общественностью на основании высокоразвитых информационно- коммуникационных технологий создают принципиально новые возможности информационного контроля и влияния на общественное сознание.; EN: Formulation of the problem. If public relations as a phenomenon of information management are examined, we deal with the question of knowledge content and nature of relationship of PR with environment, ability to manage the perception and attitude of people to events in the environment; ensure priority of information over other resources. Goal. To investigate the concept of "public relations" of foreign and domestic experts; consider the typology of the public and the "laws" of public opinion; define the basic principles according to which relations with public should be built, and to identify PR activities as a kind of social communication. Conclusions. Public relations on the basis of advanced information and communication technologies create fundamentally new opportunities for information control and influence on public consciousness.2016-06-01T00:00:00ZАрхитектурно-градостроительное освоение островов у днепровских пороговВоробьев, Виктор ВасильевичВоробйов, Віктор ВасильовичVorobev, VyktorЖак, Оксана ДмитриевнаЖак, Оксана ДмитрівнаZhak, Oksanahttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/3652019-04-11T08:15:54Z2016-06-01T00:00:00ZНазвание: Архитектурно-градостроительное освоение островов у днепровских порогов
Авторы: Воробьев, Виктор Васильевич; Воробйов, Віктор Васильович; Vorobev, Vyktor; Жак, Оксана Дмитриевна; Жак, Оксана Дмитрівна; Zhak, Oksana
Краткий осмотр (реферат): RU: Постановка проблемы. Проблема архитектурно-градостроительного освоения островов на крупных реках страны имеет сложную историю, не раз кардинально изменявшую отношение людей к таким участкам суши. Современный этап развития общества и градостроительства снова поднял вопрос о пересмотре отношения к островам на водохранилищах, в том числе в зоне Днепровских порогов, отличающейся уникальными свойствами биопозитивного воздействия на все виды живых организмов. Материальным воплощением нового подхода видится вовлечение островов в программу «Экополис «Ирий-Сад» на Днепровских порогах», архитектурно-градостроительные аспекты которой разрабатываются с 2008 года на кафедре архитектурного проектирования под руководством В. В. Воробьева. Однако в статьях различных авторов, посвященных островным территориям, пока не предложены подходы, позволяющие взглянуть на припорожные острова на Днепре с позиции новых требований времени, что и определило актуальность данной статьи. Анализ публикаций, посвященных экологическим аспектам архитектуры, градостроительства и ландшафтного дизайна для условий речных островов между Днепропетровском и Запорожьем, показал отсутствие теоретических разработок и практических рекомендаций учета их природного и антропогенного потенциала в рамках решения задач экологизации долины Днепра и перехода на новейшие технологии организации пространства для жизни людей. Цель статьи – раскрыть потенциал островов в зоне днепровских порогов и пути его использования в архитектуре, градостроительстве и ландшафтном дизайне. Вывод. Современные подходы к архитектурно-градостроительному использованию речных островов не учитывают всю полноту структурной организации матрицы экосистемных (обменных) связей, организованных в виде сетчатовидных структур с различной миссией. Ее особенности не принимаются в расчет как при разработке функционально-планировочной структуры островных территорий, так и при организации объемно- пространственной композиции их застройки. В итоге архитектурно-градостроительные «имплантанты» разрушают обменные процессы в островных экосистемах, хотя и создаются из экологически чистых материалов. Многие острова остаются не освоенными и рассматриваются как рекреационные территории без необходимого уровня благоустройства и инженерно-технического сопровождения. Чтобы остановить этот процесс, необходимо перейти на приемы и технологии архитектурно-градостроительного освоения островов, исключающие разрушение их экотопов и экоценозов.; UK: Постановка проблеми. З набранням чинності Законом України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки», за мінімальними оцінками істориків, близько 800 населених пунктів, серед яких щонайменше 24 міста, зокрема і Дніпропетровськ, мають бути перейменовані. Але думки мешканців розділились: є прихильники зберегти стару назву, змінивши її семантичне навантаження, і є досить багато бажаючих перейменувати місто на Січеслав, Дніпрослав, Кодак тощо. Наразі актуально дізнатись думку молодих мешканців міста і області, яким творити майбутнє своє і своїх дітей. Аналіз досліджень. Історія поселень XVI–XVIII ст. на теренах майбутнього Катеринослава (Дніпропетровська) стала предметом дослідження багатьох учених ще з ХІХ століття. У роки незалежності все більше істориків заявляють про необхідність перегляду літочислення історії нашого міста, узявши до уваги більш ранні поселення, які беззаперечно вплинули як на освоєння краю, так і на майбутнє губернського міста. Мета статті – визначити ступінь впливу поселень XVI – XVIII ст. на подальшу (у тому числі сучасну) історію Катеринослава (Дніпропетровська) у свідомості молоді.
Висновок. Аналіз поселень XVI-XVIII ст. свідчить про активні містобудівні процеси, що мали місце в нашому регіоні в козацько-гетьманську добу. Цей важливий етап в історії нашого міста збагачує нас, його нинішніх мешканців, фактами про далеке минуле, яке слід не тільки пам’ятати і передавати нащадкам, а й по можливості відновлювати через реконструкцію визначальних архітектурних об’єктів. Результати опитування студентів з метою з’ясування їхнох думок щодо повернення до історичних топонімів міста свідчать про відсутність у переважної частини молоді сформованої національно-історичної свідомості через прогалини в історичних знаннях і низький рівень національно-патріотичного виховання в середній школі.; EN: Statement of the problem. With the enactment of the Law of Ukraine “About the condemnation of the Communist and national socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbolism”, by minimum historical counting, about 800 localities of which at least 24 cities including Dnipropetrovs’k need to be renamed. But the views of residents of the city are divided: some support to keep the old name of the city, changing its semantic load, and there are a lot of people willing to rename the city in Sicheslav, Dniproslav, Kodak and the like. Now it is important to know the opinion of young people in the city and region who create their future and that of their children. The analysis of the research. The history of the settlements of the XVI–XVIII centuries on the territory of the future Katerynoslav (Dnipropetrovs’k) became the subject of study of many scientists since the nineteenth century. In the years of independence more and more historians declare the necessity of the revision of the chronology of the history of our city, taking into account the earlier settlements, which undoubtedly influenced both the development of the region and the future provincial city. The purpose of this article is to determine the degree of influence of the settlements of the XVI–XVIII centuries on later (including modern) history of Katerynoslav (Dnipropetrovs’k) in the minds of the youth of the city.
Conclusion. The analysis of the settlements of the XVI-XVIII centuries testifies to the active urban processes that took place in our region in the Cossack-Hetman days. This important stage in the history of our city enriches us, its current inhabitants, with facts about the distant past which we should not only remember and pass on to our descendants, but also recover through the reconstruction of the defining architectural features. The results of a survey among students to determine their views regarding the return of historical names of the city witnessed the absence among the majority of the youth formed national-historical consciousness because of the gaps in the historical knowledge and the low level of national-Patriotic education in secondary school.2016-06-01T00:00:00ZІсторія і сучасність поселень XVI–XVIII ст. на теренах Дніпропетровська очима студентівЛисенко, Галина ІванівнаЛисенко, Галина ИвановнаLysenko, HalynaВолкова, Світлана ПетрівнаВолкова, Светлана ПетровнаVolkova, SvitlanaТолстущенко, Алівія ПетрівнаТолстущенко, Аливия ПетровнаTolstushchenko, Aliviiahttp://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/3632019-04-17T16:46:02Z2016-06-01T00:00:00ZНазвание: Історія і сучасність поселень XVI–XVIII ст. на теренах Дніпропетровська очима студентів
Авторы: Лисенко, Галина Іванівна; Лисенко, Галина Ивановна; Lysenko, Halyna; Волкова, Світлана Петрівна; Волкова, Светлана Петровна; Volkova, Svitlana; Толстущенко, Алівія Петрівна; Толстущенко, Аливия Петровна; Tolstushchenko, Aliviia
Краткий осмотр (реферат): UK: Постановка проблеми. З набранням чинності Законом України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки», за мінімальними оцінками істориків, близько 800 населених пунктів, серед яких щонайменше 24 міста, зокрема і Дніпропетровськ, мають бути перейменовані. Але думки мешканців розділились: є прихильники зберегти стару назву, змінивши її семантичне навантаження, і є досить багато бажаючих перейменувати місто на Січеслав, Дніпрослав, Кодак тощо. Наразі актуально дізнатись думку молодих мешканців міста і області, яким творити майбутнє своє і своїх дітей. Аналіз досліджень. Історія поселень XVI–XVIII ст. на теренах майбутнього Катеринослава (Дніпропетровська) стала предметом дослідження багатьох учених ще з ХІХ століття. У роки незалежності все більше істориків заявляють про необхідність перегляду літочислення історії нашого міста, узявши до уваги більш ранні поселення, які беззаперечно вплинули як на освоєння краю, так і на майбутнє губернського міста. Мета статті – визначити ступінь впливу поселень XVI – XVIII ст. на подальшу (у тому числі сучасну) історію Катеринослава (Дніпропетровська) у свідомості молоді.
Висновок. Аналіз поселень XVI-XVIII ст. свідчить про активні містобудівні процеси, що мали місце в нашому регіоні в козацько-гетьманську добу. Цей важливий етап в історії нашого міста збагачує нас, його нинішніх мешканців, фактами про далеке минуле, яке слід не тільки пам’ятати і передавати нащадкам, а й по можливості відновлювати через реконструкцію визначальних архітектурних об’єктів. Результати опитування студентів з метою з’ясування їхнох думок щодо повернення до історичних топонімів міста свідчать про відсутність у переважної частини молоді сформованої національно-історичної свідомості через прогалини в історичних знаннях і низький рівень національно-патріотичного виховання в середній школі.; RU: Постановка проблемы. С введением в действие Закона Украины «Об осуждении коммунистического и национал-социалистического (нацистского) тоталитарных режимов в Украине и запрет пропаганды их символики», по минимальным оценкам историков, около 800 населенных пунктов, среди которых по меньшей мере 24 города, в том числе и Днепропетровск, должны быть переименованы. Но мнения жителей разделились: есть сторонники сохранить старое название города, изменив его семантическую нагрузку, и есть достаточно много желающих переименовать город в Сичеслав, Днепрослав, Кодак и т. п. Сейчас актуально узнать мнение молодых жителей города и области, которым творить будущее свое и своих детей. Анализ исследований. История поселений XVI–XVIII веков на территории будущего Екатеринослава (Днепропетровска) стала предметом исследования многих ученых еще с XIX века. В годы независимости все больше историков заявляют о необходимости пересмотра летоисчисления истории нашего города, приняв во внимание более ранние поселения, которые бесспорно повлияли как на освоение края, так и на будущее губернского города. Цель статьи – определить степень влияния поселений XVI–XVIII веков на последующую (в том числе современную) историю Екатеринослава (Днепропетровска) в сознании молодежи города.
Вывод. Анализ поселений XVI-XVIII ст. свидетельствует об активных градостроительных процессах, имевших место в нашем регионе в казацко-гетманский период. Этот важный этап в истории нашего города обогащает нас, его нынешних жителей, фактами о далеком прошлом, которое следует не только помнить и передавать потомкам, но и по возможности восстанавливать через реконструкцию определенных архитектурных объектов. Результаты опроса студентов с целью выяснения их мнений относительно возвращения исторических топонимов города свидетельствовали об отсутствии у подавляющей части молодежи сформированного национально-исторического сознания из-за пробелов в исторических знаниях и низкого уровня национально- патриотического воспитания в средней школе.; EN: Statement of the problem. With the enactment of the Law of Ukraine “About the condemnation of the Communist and national socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and the prohibition of propaganda of their symbolism”, by minimum historical counting, about 800 localities of which at least 24 cities including Dnipropetrovs’k need to be renamed. But the views of residents of the city are divided: some support to keep the old name of the city, changing its semantic load, and there are a lot of people willing to rename the city in Sicheslav, Dniproslav, Kodak and the like. Now it is important to know the opinion of young people in the city and region who create their future and that of their children. The analysis of the research. The history of the settlements of the XVI–XVIII centuries on the territory of the future Katerynoslav (Dnipropetrovs’k) became the subject of study of many scientists since the nineteenth century. In the years of independence more and more historians declare the necessity of the revision of the chronology of the history of our city, taking into account the earlier settlements, which undoubtedly influenced both the development of the region and the future provincial city. The purpose of this article is to determine the degree of influence of the settlements of the XVI–XVIII centuries on later (including modern) history of Katerynoslav (Dnipropetrovs’k) in the minds of the youth of the city.
Conclusion. The analysis of the settlements of the XVI-XVIII centuries testifies to the active urban processes that took place in our region in the Cossack-Hetman days. This important stage in the history of our city enriches us, its current inhabitants, with facts about the distant past which we should not only remember and pass on to our descendants, but also recover through the reconstruction of the defining architectural features. The results of a survey among students to determine their views regarding the return of historical names of the city witnessed the absence among the majority of the youth formed national-historical consciousness because of the gaps in the historical knowledge and the low level of national-Patriotic education in secondary school.2016-06-01T00:00:00Z